I Am The Wooden Doors - Agalloch

When all is withered and torn and all has perished and fallen

These great wooden doors shall remain closed

When the heart is a grave filled with blood

And the soul is a cold and haunted shall of lost hope

When the voice of pride has been silenced

And dignity’s fires are but cinders

Their grandeur shall remain untainted

It is this grandeur that protects the spirit within

From the plight of this broken world

From the wounds in her song

I wish to die with my will and spirit intact

The will that inspired me to write these words

Seek not the fallen to unlock these wooden doors

Коли все зсохне і порване, і все загинуло і впало

Ці великі дерев’яні двері залишаться закритими

Коли серце  могила, наповнена кров’ю

А душа — холодна й привидана воля втраченої надії

Коли голос гордості замовк

А вогонь гідності — лише догар

Їх велич залишиться незаплямованим

Саме ця велич захищає внутрішній дух

Від тяжкого становища цього зламаного світу

Від ран у її пісні

Я бажаю померти з неушкодженою волею та духом

Воля, яка надихнула мене написати ці слова

Не шукайте загиблих, щоб відімкнути ці дерев’яні двері