Вот ведь - АБВИОТУРА

Собирай на стол да дело с концом

Не пристало натощак горевать

Перепачканное злобой лицо

Запирай в сундук да прячь под кровать

От похмелия веселья не жди

Ляг на лавку помирать втихаря

Перепутанные нити дожди

Взбаламутили в душе лиха рябь

Вот ведь

Никто не видел

Вот ведь

Никто не ведал

Боль в груди занозой, да перемог

Плюнул под ноги с досады, растёр

Раскатали по бревну теремок

Да сложили смуты лютый костёр

Потоптали пылом жаром хлеба

Что уж выть да коль и сам был хорош

Ой, сварили кашу — не расхлебать!

Ой, стянули узел — не продохнёшь!

Вот ведь

Да кто б поверил?

Вот ведь

Да кто б осилил?

Погляди в окно — не видно ни зги

Погуляем босиком по углям

Заплетает паутину мизгирь

Уплетает жирных мух по углам

По карманам пятаки не считай

Не таи огня в дырявом мешке

Ох, заела поедом нищета

Ох, замучил вольный ветер в башке

Вот ведь

Да кто бы мог подумать?

Вот ведь

Да что ж теперь поделать?

Вот ведь

Ну, хоть ещё немного

Вот ведь

Всё как обычно…

Збирай на стіл і справу з кінцем

Не пристало натще горювати

Забруднене злобою обличчя

Замикай у скриньку та ховай під ліжко

Від похмілля веселощів не чекай

Ляж на лавку помирати нишком

Переплутані нитки дощі

Збаламутили в душі лихе брижіння

Адже ось

Ніхто не бачив

Адже ось

Ніхто не знав

Біль у грудях скалкою, так переміг

Плюнув під ноги з досади, розтер

Розкотили по колоді теремок

Так склали смути люте багаття

Потоптали запалом жаром хліба

Що вже вити та коли і сам був добрий

Ой, зварили кашу - не розхлинати!

Ой, стягнули вузол — не подихнеш!

Адже ось

Так, хто б повірив?

Адже ось

Так, хто б подужав?

Подивися у вікно — не видно ні зги

Погуляємо босоніж по вугіллям

Заплітає павутину мізгір

Уплітає жирних мух по кутах

За кишенями п'ятки не вважай

Не таї вогню в дірявому мішку

Ох, заїла поїдом злидні

Ох, замучив вільний вітер у голові

Адже ось

Так, хто міг би подумати?

Адже ось

Так, що тепер поробити?

Адже ось

Ну, хоч ще трохи

Адже ось

Все як зазвичай…