Ванюша - АБВИОТУРА

В груди клокочет

Душа лихая

Два дня, три ночи

Не затихая

Поёт, хохочет

Скулит да воет

До дрожи хочет

Гулять на воле

А в горле слёзы

Да боль немая

Хоть не тверёзый

А понимаю

Кто был, тот будет

Кто смел, тот сможет

Вода разбудит

Беда стреножит

Башка – два уха

Да нос картошкой

Судьба-проруха

Потрафь немножко

Что шепчешь пылко?

Отстань, злодейка

Возьми бутылку

Себе налей-ка

Ох, покуражим

Поколобродим

Хоть рожи в саже

Не черти ж вроде

Своим ребятам

Не жалко песен

Эй, бородатый,

Чего не весел?

На небе звёзды

По норам мыши

Ещё не поздно

Подняться выше

И рвутся стаи

В седые дали

Прочнее стали

Их крылья стали

Не плачь, подруга

Всё обойдется

Пройдет по кругу

Назад вернется

Всё то, что было

Не то, что стало

Уже забыла?

Видать, устала…

Слова простые

Смешал с любовью

В тарелке стынет

Похлёбка с кровью

Напился яду

И не заметил

Восьмую кряду

Весну приветил

А кто там смелый

Рассыпал зёрна?

Не то, чтоб белый

Но и не чёрный

По морю-суше

Да звёзд повыше

Ходил Ванюша

Да весь вышел

Жги, отжигай

Душу от костей

Жди, поджидай

Дорогих гостей

Эй, наливай, насыпай, наяривай

Разговаривай

У грудях клекоче

Душа лиха

Два дні, три ночі

Не затихаючи

Співає, регоче

Скулить та виє

До тремтіння хоче

Гуляти на волі

А в горлі сльози

Так біль німий

Хоч не тверезий

А розумію

Хто був, той буде

Хто сміливий, той зможе

Вода розбудить

Біда стриножить

Башка – два вуха

Та ніс картоплею

Доля-проруха

Потраф трошки

Що шепочеш палко?

Відчепись, злодійку

Візьми пляшку

Собі налий-ка

Ох, покуражимо

Побродимо

Хоч пики в сажі

Не чорти ж наче

Своїм хлопцям

Не шкода пісень

Гей, бородатий,

Чого не веселий?

На небі зірки

По норах миші

Ще не пізно

Піднятися вище

І рвуться зграї

У сиві дали

Міцніше сталі

Їхні крила стали

Не плач, подруго

Все обійдеться

Пройде по колу

Назад повернеться

Все те, що було

Не те, що стало

Вже забула?

Мабуть, втомилася...

Слова прості

Змішав із любов'ю

У тарілці холоне

Похльобка з кров'ю

Напився отрути

І не помітив

Восьму поспіль

Весну привітав

А хто там сміливий

Розсипав зерна?

Не те щоб білий

Але й не чорний

По морю-суші

Так зірок вище

Ходив Ванюша

Та весь вийшов

Пали, відпалюй

Душу від кісток

Чекай, чекай

Дорогих гостей

Гей, наливай, насипай, наяривай

Розмовляй