Galgenberg - Abrogation

Diese Stätte ist jedem hier bekannt

Der Pesthauch des Todes zieht weit über's Land

Der Himmel ist verdeckt von schwarzen Raben

Die sich an den Früchten dieses Ortes laben

Zwölf steinern Säulen in der Abendglut

Zeugen weithin von des Henker’s Wut

Für jeden ist es schon von fern zu sehn

Welchen schrecklichen Weg die armen Sünder gehn

Welkes Fleisch in rost’gen Ketten

Tod entblößt zur Schau gestellt

Bis die Zeit und die Verwesung

Der Knochen bleichen Glanz erhellt

Und zu Füßen alter Balken

Stapelt sich’s Gebein empor

Ratten nagen an den Schädeln

Und es mahnt der Leichen Chor

Aufgedunsene tote Leiber

An morschen Balken aufgereiht

Und der Wind bläst durch die Knochen

Spielt sein altes traurig Lied

Der Regen reinigt die Gebeine

Die Sonne tut ihr Teil dazu

Auf das sich Staub mit Staub vereine

Zu des Kadaver’s letzter Ruh

Wanderer wend dich ab mit Grausen

Fliehe schnell von diesem Ort

Fall voll Demut auf die Knie und bete treu zu deinem Gott

Das du nicht mußt dereinst hier hängen

Das du nicht gehen mußt diesen Weg

Цей сайт тут відомий кожному

Смертельна чума прокотилася далеко по землі

Небо вкрите чорними круками

Хто ласує плодами цього місця

Дванадцять кам'яних стовпів у вечірньому сяйві

Свідок люті ката

Його здалеку видно всім

Яким жахливим шляхом йдуть бідні грішники

Висохла плоть в іржавих кайданах

Викрита смерть

До часу і розпаду

Кістка посвітлішала блідим блиском

А в ногах старі балки

Кістки накопичуються

Щури гризуть черепа

І трупний хор попереджає

Роздуті мертві тіла

Вишикувалися на гнилих балках

І вітер віє крізь кістки

Грає свою стару сумну пісню

Дощ очищає кістки

Сонце робить свою частину

Щоб пил зустрівся з пилом

До останнього спочинку трупа

Мандрівники з жахом відвертаються

Швидко тікай ​​з цього місця

У смиренні впади на коліна і вірно помолися своєму Богові

Щоб тобі не довелося зависати тут одного дня

Що тобі не треба йти цим шляхом