Folterkammer - Abrogation

Stündlich dringt es aus der Kammer

Angstgeschrei und Schmerzgejammer

Kniehoch ist in ihr das Blut

Wenn so manche Seele ruht

Mit viel Geschick bricht man hier Knochen

Und noch nie ist jemand fortgekrochen

Um draußen aller Welt zu sagen

Was Menschen täglich hier ertragen

Ob mit Werkzeug oder mit bloser Hand

Gequätscht geschlagen oder’s Augenlicht verbrannt

Verstümmelt bis zur Unkenntlichkeit

Macht man selbst vor Kranken schwachen nicht halt

Erst wenn das Blut in Strömen fließt

Und sich auf kalten Stein ergießt

Das jeder Mensch die Art erfährt

Wie der Henker ihm Gehorsam lehrt

Щогодини він виходить із камери

Крики страху і зойки болю

Кров у неї по коліна

Коли відпочиває багато душ

З великою майстерністю ви ламаєте тут кістки

І ніхто ніколи не відповзав

Сказати всім назовні

Що люди терплять тут щодня

Чи то інструментами, чи то голими руками

Балакав, побив або спалив зір

Понівечений до невпізнання

Не зупиняйтеся навіть на хворих і слабких

Тільки коли кров ллється струмками

І розливається на холодний камінь

Що кожна людина відчуває шлях

Як кат вчить його покори