Raconte moi Madagh - Abd Al Malik, Wallen

Combien de trésors dorment ensevelis

Je suis un pirate, au large d’un corps, au large d’un ami je suis

L’Everest est au pied de nos lits, au milieu d’un tas de briques

Harnachés comme on peut au dessus du vide

Et toi qui mènes la cordée, agrippé

C’est mon cœur qui se balance au tien, cloué, cloué

Les mains plongées dans l’eau sale d’une vaisselle

Une femme, et des tasses, pétées en pleine porcelaine

Justement celles

Justemment celles

Que l’on aimait

Justement celles que l’on aimait

Justement

Justement Sidi, Sidi

Oh celles que l’on aimait

Oh mon amour, raconte moi Madagh

Et puis comment Sidi

Et puis, comment la vie

Dans mes entrailles

Dans mes entraille

Regarde comme je suis fait (e)

Seigneur regarde comme je suis fait (e)

Tu nous as livré l'âme en pièces, détachées

Tout au long de cette chaîne il n’y a rien d’entier

Et je ne quitterai pas des yeux ce défilé troublant

Quelque part, sur ce tapis volant

Il y a celle

Il y a celle qu’il me manquait

Justement celle qu’il me fallait

Justement

Justement Sidi, Sidi

Il y a celle qui me manquait

Ils viennent s'échouer sur mes ruines, mes soupirs

Et je les vois venir

Je suis, je suis une digue

À chaque bout du fil, il y a nos humeurs

Quelqu’un qui dit «Je t’aime» et l’autre qui a peur

Qui a peur

De guerres remplis nous sommes

Mais l’Histoire ne les retiendra pas

C’est une armée contre un seul Homme

Là-dedans

Là-dedans il y a celle qui me terrasse

Et celle qui me demande grâce

Droit devant

Droit devant

Justement il y a celle qui nous appelle

Et je les entends déjà

Et je les entends

Скільки скарбів сном зарито

Я пірат, від тіла, від друга

Еверест біля підніжжя наших ліжок, посеред купи цегли

Запрягаємо, як можемо, над порожнечею

А ти, що ведеш мотузку, стискаючись

Це моє серце гойдається до твого, прибите, прибите

Руки, занурені в брудну воду з посуду

Жінка і чашки, підірвані в повному фарфорі

Саме ті

Саме ті

що ми любили

Тільки ті, яких ми любили

Точно

Саме Сіді, Сіді

Ох, які ми любили

О мій коханий, скажи мені, Мадах

А потім як Сіді

А потім як життя

В моїх надрах

В моїй кишці

Подивіться, як я зроблений

Господи, подивись, як я створений

Ти доставив нам душу на шматки, відсторонені

У всьому цьому ланцюжку немає нічого цілісного

І я не відводжу очей від цього тривожного параду

Десь на цьому чарівному килимі

Є той

Ось одного мені бракувало

Якраз той, який мені був потрібен

Точно

Саме Сіді, Сіді

Ось одного мені бракувало

Вони приходять помитися на моїх руїнах, моїх зітханнях

І я бачу, що вони приходять

Я, я дайк

На кожному кінці рядка є наші настрої

Хтось каже: «Я тебе люблю», а той, хто боїться

Хто боїться

Ми переповнені війнами

Але історія їх не згадає

Це армія проти однієї людини

там

Там є той, який мене зводить

І той, хто благає мене про пощаду

прямо попереду

прямо попереду

Саме є той, хто кличе нас

І я їх уже чую

І я їх чую