Примета - Ирина Дубцова

Куплет 1:

Заплела осень в косы злата волосы,

Уступила зиме, да с проседью.

Мы шагнули во мрак из белой полосы,

Сократили роман до повести.

Да, было небесам угодно.

Припев:

Правда глаз не колит больше.

Трижды через левое плечо, и к черту!

Это правда!

Уходи, но все же,

Не целуй меня через порог, примета!

Куплет 2:

Я вошла в твою жизнь, да, нет,

Я ворвалась, не оставив право выбора.

Нелюбимой любимым быть я не смогла.

Ты играя без правил выиграл, но так

И не став моей судьбою!

Припев:

Правда глаз не колит больше.

Трижды через левое плечо, и к черту!

Это правда!

Уходи, но все же,

Не целуй меня через порог, — примета!

Так и не став моей судьбою

Припев: x2

Правда глаз не колит больше.

Трижды через левое плечо, и к черту!

Это правда!

Уходи, но все же,

Не целуй меня через порог, — примета!

Куплет 1:

Заплела осінь у коси злата волосся,

Поступилася зимою, так з просіддю.

Ми ступили в мрак з білої смуги,

Скоротили роман до повісті.

Так, було небесам завгодно.

Приспів:

Щоправда око не колить більше.

Тричі через ліве плече, і до чорта!

Це правда!

Іди, але все ж,

Не цілуй мене через поріг, прикмето!

Куплет 2:

Я увійшла у твоє життя, так, ні,

Я вдерлася, не залишивши право вибору.

Нелюбимою коханим бути я не змогла.

Ти граючи без правил виграв, але так

І не став моєю долею!

Приспів:

Щоправда око не колить більше.

Тричі через ліве плече, і до чорта!

Це правда!

Іди, але все ж,

Не цілуй мене через поріг, прикмета!

Так і не став моєю долею

Приспів: x2

Щоправда око не колить більше.

Тричі через ліве плече, і до чорта!

Це правда!

Іди, але все ж,

Не цілуй мене через поріг, прикмета!