Город мой, Баку - Муслим Магомаев, Владимир Терлецкий, Российский Государственный Симфонический Оркестр Кинематографии

Ушли от моря горы,

Жажду утолив.

И лег на берег город,

Охватив залив.

Он стар и вечно молод

Здесь на берегу,

Залив глядит на город,

Город мой, Баку!

Ты весь из золота соткан

И на склоне дня

Закатным золотом окон

Одаришь меня.

А ночью звезды бледнеют

От твоих огней.

И нет мне неба роднее,

Нет земли родней!

Волна вдали качает

Стаи кораблей,

Белей нет в мире чаек,

Моря голубей.

На город наглядеться

Вновь я не могу.

И я вхожу, как в детство,

В город мой, Баку!

Ты весь из золота соткан

И на склоне дня

Закатным золотом окон

Одаришь меня.

А ночью звезды бледнеют

От твоих огней.

И нет мне неба роднее,

Нет земли родней!

Нет земли родней!

Нет земли родней!

Нет земли родней!

Пішли від моря гори,

Спрагу вгамував.

І ліг на берег місто,

Охопивши затоку.

Він старий і вічно молодий

Тут на березі,

Затока дивиться на місто,

Місто мій, Баку!

Ти весь із золота зітканий

І на схилі дня

Західним золотом вікон

Обдаруєш мене.

А вночі зірки бліднуть

Від твоїх вогнів.

І немає мені неба рідніше,

Немає землі рідної!

Хвиля вдалині хитає

Зграї кораблів,

Білей немає в світі чайок,

Море голубів.

На місто надивитись

Знову я не можу.

І я входжу, як у дитинство,

У місто мій, Баку!

Ти весь із золота зітканий

І на схилі дня

Західним золотом вікон

Обдаруєш мене.

А вночі зірки бліднуть

Від твоїх вогнів.

І немає мені неба рідніше,

Немає землі рідної!

Немає землі рідної!

Немає землі рідної!

Немає землі рідної!