Ты лучше всех - Вячеслав Ковалёв

К маме по соседству через два квартала, —

Аврала нет в середине квартала.

Модные туфли, стильный бюстгальтер, —

Она — хороший главный бухгалтер.

Девяносто на шестьдесят и еще на девяносто.

Ну, может, около, но это непросто:

Фитнес, плавание, водные лыжи,

И, конечно, горные лыжи.

Йога, фэн-шуй, образ жизни — здоровый;

Домашний старый, мобильничек новый.

Есть сослуживцы, подруги, приятели —

Она ведь правда самостоятельна?

Вечером длинным в зимнюю стужу

Звучат пластинки бывшего мужа:

Блюз, электроника, этно, фьюжн,

Но ей сотрудник НИИ не нужен!

С директором взаимно-приятные встречи.

Он симпатичный, но занятый вечно:

К жене, в столицу, с партнёрами в баню,

А с ней так редко… Опять в ресторане

Вынесут горячее, заменят приборы;

Медленный танец, поцелуй, разговоры,

Такси к подъезду, «здрасьте!»

соседям,

Нежность… Но через час он уедет.

Все тусовки и лучшие пабы не заменят домашний уют.

Ты, конечно, хочешь быть слабой.

Хочешь быть слабой, но не дают.

По телеку фильмы про женскую долю;

Ремонт на кухне, собрание в школе,

В уме отчеты, в колготках люрекс,

В душе романтика, в сумочке «Durex».

В Италию, Турцию, Египет летала.

Там отдыхала, ибо здесь подустала

От мужчинок липких, противных,

На вечеринках корпоративных;

От острот генитального юмора,

От щедрот интеллекта угрюмого,

От холодных свиданий на площади

За отсутствием нужной жилплощади.

Депрессия станет морщинкой на коже.

В конце концов, можно звякнуть Серёже:

В трубке телефонной утонченный флёр, —

Это не суженый, это — партнёр.

Но, Серёжа, похоже, приехать не сможет, —

С кем-то в театре, в какой-то VIP-ложе,

Но он молодец, и чувствует тонко,

И даже оттуда спросил про ребёнка,

А у того начинается вольница,

Когда с отцом он идет по «макдональдсам».

И ей хорошо — завтра не на работу,

Но так нелепо одной быть в субботу.

Каждой лодке надобен берег, даже если в море успех…

Пусть не принц, но чтоб был уверен, что ты лучше всех!

Пусть не принц, но чтоб был уверен, хотя бы.

До мами по сусідству через два квартали, —

Аврала немає в середині кварталу.

Модні туфлі, стильний бюстгальтер,

Вона - хороший головний бухгалтер.

Дев'яносто на шістдесят і ще на дев'яносто.

Ну, може, близько, але це непросто:

Фітнес, плавання, водні лижі,

І, звісно, ​​гірські лижі.

Йога, фен-шуй, спосіб життя - здоровий;

Домашній старий, мобільний новий.

Є товариші по службі, подруги, друзі —

Адже вона правда самостійна?

Увечері довгим у зимову холоднечу

Звучать платівки колишнього чоловіка:

Блюз, електроніка, етно, фьюжн,

Але ній співробітник НДІ не потрібен!

З директором взаємно-приємні зустрічі.

Він симпатичний, але зайнятий вічно:

До дружини, в столицю, з партнерами в лазню,

А з нею так рідко… Знову в ресторані

Винесуть гаряче, замінять прилади;

Повільний танець, поцілунок, розмови,

Таксі до під'їзду, «здрастуйте!»

сусідам,

Ніжність… Але через годину він поїде.

Всі тусовки і кращі паби не замінять домашній затишок.

Ти, звичайно, хочеш бути слабкою.

Хочеш бути слабкою, але не дають.

По телеку фільми про жіночу частку;

Ремонт на кухні, збори в школі,

В розумі звіти, в колготках люрекс,

У душі романтика, у сумочці «Durex».

В Італію, Туреччину, Єгипет літала.

Там відпочивала, бо тут втомилася

Від чоловіків липких, неприємних,

На вечірках корпоративних;

Від гострота генітального гумору,

Від щедрот інтелекту похмурого,

Від холодних побачень на площі

За відсутністю потрібної житлоплощі.

Депресія стане зморшкою на шкірі.

Нарешті, можна брязнути Сергія:

У трубці телефонної витончений флер,

Це не суджений, це партнер.

Але, Серьожа, схоже, приїхати не зможе,—

З кимось у театрі, в якийсь VIP-ложе,

Але він молодець, і чувствует тонко,

І навіть звідти запитав про дитину,

А у того починається вольниця,

Коли з батьком він іде за макдональдсами.

І їй добре — завтра не на роботу,

Але так безглуздо однієї бути в суботу.

Кожному човну потрібен берег, навіть якщо в море успіх...

Нехай не принц, але щоб був упевнений, що ти найкраще!

Нехай не принц, але щоб був упевнений, хоча би.