Не грусти! - Элизиум

Мне больно видеть как жару — сменяет холод

Мне страшно видеть до костей — продрогший город

И не видеть ничего вокруг,

Только жёлтых листьев — узоры под ногами

Мне так печально от того, что дождь по крыше

Мне так печально, что меня — за ним не слышно

И не слышно ничего вокруг,

Только шум дождя, и сердца, сердца стук

Но не грусти — ночь не может длиться бесконечно

Слёзы утри, — и зима не будет злиться вечно

Не грусти — ночь не может длиться бесконечно

Слёзы утри, — и зима не будет злиться вечно

Мне страшно думать, что весны — мне не дождаться

Мне так обидно то, что ей еще с зимою драться

И не будет ничего вокруг,

Только белых хлопьев — узор над головой

Ты тоже где-то в тишине — уходишь в грёзы,

Над чашкой чая у окна — глотаешь слёзы

И не слышишь ничего вокруг,

Только ветра стон, и сердца, сердца стук

Мені боляче бачити як спеку — змінює холод

Мені страшно бачити до кісток — продрогле місто

І не бачити нічого навколо,

Тільки жовтого листя— візерунки під ногами

Мені так сумно від того, що дощ по даху

Мені так сумно, що мене— за ним нечутно

І не чути нічого навколо,

Тільки шум дощу, і серця, серця стукіт

Але не суми — ніч не може тривати нескінченно

Сльози вранці, і зима не буде злитися вічно

Не суми — ніч не може тривати нескінченно

Сльози вранці, і зима не буде злитися вічно

Мені страшно думати, що весни - мені не дочекатися

Мені так прикро те, що їй ще з зимою битися

І не буде нічого навколо,

Тільки білих пластівців — візерунок над головою

Ти теж десь у тиші— йдеш у мрії,

Над чашкою чаю біля вікна ковтаєш сльози

І не чуєш нічого навколо,

Тільки вітру стогін, і серця, серця стукіт