А я её люблю... - Михаил Ножкин, Инструментальный ансамбль «Мелодия»

Раньше думал я,

Что нет любви на свете,

Что любовь бывает

В сказках, да в кино.

А недавно вдруг

Одну девчонку встретил,

И планета закачалась подо мной…

С той поры и я поверил в чудеса.

На беду мою все думаю о ней,

Полюбил, а почему не знаю сам,

Есть же лучше и красивей и умней.

А я ее люблю, ее одну,

Я на других теперь и не взгляну.

Как сумасшедший на свиданье

К ней бегу и ничего с собой

Поделать не могу!!!

И ничего с собой поделать не-хо-чу!!!

Ах, любовь моя,

Нежданная награда,

Бесспокойное

Спокойствие души,

Лед и пламя в ней,

И боль моя, и радость

Ей одной теперь судьбу мою вершить.

Не могу понять, ну что я в ней нашел,

Да словно вдруг хлебнул волшебного питья,

Только с ней мне почему-то хорошо-

До свиданья, холостая жизнь моя.

А я ее люблю, ее одну,

Я на других теперь и не взгляну.

Как сумасшедший на свиданье

К ней бегу И ничего с собой

Поделать не могу!!!

И ничего с собой поделать не-хо-чу!!!

Раніше думав я,

Що немає любові на світі,

Що кохання буває

У казках, так у кіно.

А нещодавно раптом

Одне дівча зустрів,

І планета захиталася піді мною...

З того часу і я повірив у дива.

На біду мою все думаю про неї,

Покохав, а чому не знаю сам,

Є краще і красивіше і розумніше.

А я її люблю, її одну,

Я на інших тепер і не погляну.

Як божевільний на побачення

До¸її бігу і нічого з собою

Поробити не можу!

І нічого з собою вдіяти не-хо-чу!!!

Ах, кохання моє,

Несподівана нагорода,

Неспокійне

Спокій душі,

Лід і полум'я в ній,

І біль мій, і радість

Їй тепер тепер долю мою вершити.

Не можу зрозуміти, ну що я в ній знайшов,

Так ніби раптом сьорбнув чарівного пиття,

Тільки з нею мені чомусь добре-

До побачення, холосте життя моє.

А я її люблю, її одну,

Я на інших тепер і не погляну.

Як божевільний на побачення

До бігу І нічого зсобою

Поробити не можу!

І нічого з собою вдіяти не-хо-чу!!!