Не надо - Ольга Стельмах

Этот мир подлунный вечен,

Чередой то свет, то мгла,

Я боялась этой встречи,

Я боялась и ждала.

Я боялась быть ненужной,

Я боялась нужной быть,

И остаться равнодушной,

И безумно полюбить.

Припев:

А ты будто мысли подслушал,

А ты заглянул в мою душу,

А ты обжигал меня взглядом:

Не надо бояться, не надо!

А ты будто мысли подслушал,

А ты заглянул прямо в душу,

А ты обжигал меня взглядом:

Не надо бояться, не надо!

То, что в жизни неизбежно,

Называем мы судьбой.

Я боялась слишком нежной

И послушной быть с тобой.

Я боялась губ горячих

И твоих безумных рук,

Я боялась, что заплачу,

И, что ты заметишь вдруг.

Припев:

А ты будто мысли подслушал,

А ты заглянул в мою душу,

А ты обжигал меня взглядом:

Не надо бояться, не надо!

А ты будто мысли подслушал,

А ты заглянул прямо в душу,

А ты обжигал меня взглядом:

Не надо бояться, не надо!

Проигрыш

Этот мир подлунный вечен,

Чередой то свет, то мгла,

Я боялась этой встречи,

Я боялась и ждала.

А теперь безвольной птицей

Я в объятьях твоих бьюсь,

И, что это только снится,

Я боюсь, боюсь, боюсь.

Припев:

А ты будто мысли подслушал,

А ты заглянул в мою душу,

А ты обжигал меня взглядом:

Не надо бояться, не надо!

А ты будто мысли подслушал,

А ты заглянул прямо в душу,

А ты обжигал меня взглядом:

Не надо бояться, не надо!

Цей світ підмісячний вічний,

Чергою то світло, то імгла,

Я боялася цієї зустрічі,

Я боялася і чекала.

Я боялася бути непотрібною,

Я боялася потрібної бути,

І залишитися байдужою,

І шалено полюбити.

Приспів:

А ти ніби думки підслухав,

А ти заглянув у мою душу,

А ти обпалював мене поглядом:

Не треба боятися, не треба!

А ти ніби думки підслухав,

А ти заглянув прямо в душу,

А ти обпалював мене поглядом:

Не треба боятися, не треба!

Те, що в житті неминуче,

Називаємо ми долею.

Я боялася надто ніжною

І слухняною бути з тобою.

Я боялася губ гарячих

І твоїх божевільних рук,

Я боялася, що заплачу,

І, що ти помітиш раптом.

Приспів:

А ти ніби думки підслухав,

А ти заглянув у мою душу,

А ти обпалював мене поглядом:

Не треба боятися, не треба!

А ти ніби думки підслухав,

А ти заглянув прямо в душу,

А ти обпалював мене поглядом:

Не треба боятися, не треба!

Програш

Цей світ підмісячний вічний,

Чергою то світло, то імгла,

Я боялася цієї зустрічі,

Я боялася і чекала.

А тепер безвольним птахом

Я в обіймах твоїх б'юся,

І, що це тільки сниться,

Я боюся, боюся, боюся.

Приспів:

А ти ніби думки підслухав,

А ти заглянув у мою душу,

А ти обпалював мене поглядом:

Не треба боятися, не треба!

А ти ніби думки підслухав,

А ти заглянув прямо в душу,

А ти обпалював мене поглядом:

Не треба боятися, не треба!