Озёра тихие - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Озёра тихие, озёра дальние,

Спешу я снова к вам, как в дивных снах.

Увижу на щеке слезу печальную

И грусть сердечную в твоих глазах.

Увижу на щеке слезу печальную

И грусть сердечную в твоих глазах.

Прости, любимый мой, так получается,

Но я иду к тебе, как прежде, вновь.

Разлука чёрная недолго длилася,

И нас с тобой спасла моя любовь.

Проигрыш.

Нас в тишине ночной, туманы белые,

Укроют бережно от чуждых глаз.

И будут птицы петь нам песнь венчальную,

И солнце встанет только лишь для нас.

Проигрыш.

Озёра тихие, озёра дальние,

Спешу я снова к вам, как в дивных снах.

Увижу на щеке слезу печальную

И грусть сердечную в твоих глазах.

Увижу на щеке слезу печальную

И грусть сердечную в твоих глазах.

Озера тихі, озера дальні,

Поспішаю я знову до вас, як у дивних снах.

Побачу на щеці сльозу сумну

І гру серцеву в твоїх очах.

Побачу на щеці сльозу сумну

І гру серцеву в твоїх очах.

Вибач, любий мій, так виходить,

Але я йду до тебе, як раніше, знову.

Розлука чорна недовго тривала,

І нас із тобою врятувало моє кохання.

Програш.

Нас у тиші нічний, тумани білі,

Укриють дбайливо від чужих очей.

І будуть птахи співати нам пісню вінчальну,

І сонце встане лише для нас.

Програш.

Озера тихі, озера дальні,

Поспішаю я знову до вас, як у дивних снах.

Побачу на щеці сльозу сумну

І гру серцеву в твоїх очах.

Побачу на щеці сльозу сумну

І гру серцеву в твоїх очах.