Как жаль - Элизиум

Как жаль, как жаль, у всех одна печаль, в глазах тоска, и дуло у виска.

Плевать, плевать, я так хочу стрелять, стрелять, стрелять — мне нечего терять!

Я не стану плакать!

Глаз не буду прятать!

Глаз не буду прятать, я не стану плакать, я не стану плакать.

Как жаль…

Как быть, как быть, хочу тебя убить, убить, убить, чтоб ночь потом любить.

Любить, любить, а утром все забыть, забыть, забыть — по кайфу мне так жить!

Эй ты, ну что ещё тебе сказать?

Давай — на раз-два-три-четыре-пять!

Как жаль, как жаль, у всех одна печаль, в глазах тоска, и дуло у виска.

Плевать, плевать, я так хочу стрелять, стрелять, стрелять — мне нечего терять!

Не ной, родной, ты сам пошёл за мной,

Теперь ты мой и мёртвый, и живой.

Сошла с ума, осталась я одна.

Зима, весна — я целый год больна!

Я не стану плакать!

Глаз не буду прятать!

Глаз не буду прятать, я не стану плакать, я не стану плакать.

Как жаль…

Як шкода, як шкода, у всіх один сум, в очах туга,і дуло у виска.

Плювати, плювати, я так хочу стріляти, стріляти, стріляти — мені нічого втрачати!

Я не стану плакати!

Око не ховатиму!

Око не ховатиму, я не стану плакати, я не стану плакати.

Як шкода…

Як бути, як бути, хочу тебе убити, убити, убити, щоби ніч потім любити.

Любити, любити, а вранці все забути, забути, забути — по кайфу мені так жити!

Гейти, ну що ще тобі сказати?

Давай - на - раз-два-три-чотири-п'ять!

Як шкода, як шкода, у всіх один сум, в очах туга,і дуло у виска.

Плювати, плювати, я так хочу стріляти, стріляти, стріляти — мені нічого втрачати!

Не ний, рідний, ти сам пішов за мною,

Тепер ти мій і мертвий, і живий.

Зійшла з розуму, залишилася я одна.

Зима, весна — я цілий рік хвора!

Я не стану плакати!

Око не ховатиму!

Око не ховатиму, я не стану плакати, я не стану плакати.

Як шкода…