Обстановочка - Александр Градский, Группа Скоморохи

Ревет сынок, побит за двойку с плюсом.

Жена на локоны взяла последний рубль.

Супруг, убитый лавочкой и флюсом, подсчитывает месячную убыль.

Кряхтят на счетах жалкие копейки.

Покупка зонтика и дров пробила брешь.

А розовый капот из бумазейки, бросает в пот склонившуюся плешь.

Над самой головой насвистывает чижик, хоть птичка божая не кушала с утра.

На блюдце киснет одинокий рыжик, но водка выпита до капельки вчера.

Дочурка под кроватью ставит кошке клизму.

В наплыве счастья полуоткрывши рот.

А кошка, мрачному предавшись пессимизму, трагичным голосом взволнованно орет.

Безбровая сестра в облезлой кацавейке насилует простуженный рояль,

А за стеной жиличка белошвейка поет романс — «Пойми мою печаль…»

Как не понять… В столовой тараканы, оставя черствый хлеб, задумались слегка.

В буфете дребезжат сочуственно стаканы и сырость капает слезами с потолка.

Реве синок, побитий за двійку з плюсом.

Дружина на локони взяла останній карбованець.

Чоловік, убитий лавочкою і флюсом, підраховує місячний спад.

Крохтять на рахунках жалюгідні копійки.

Купівля парасольки і дров пробила пролом.

А рожевий капот із бумазейки, кидає в пот схилену батіг.

Над самою головою насвистує чижик, хоч пташка божа не їла з ранку.

На блюдце кисне самотній рудик, але горілка випита до крапельки вчора.

Донька під ліжком ставить кішці клізму.

У напливі щастя напіввідкривши рота.

А кішка, похмурому віддавшись песимізму, трагічним голосом схвильовано кричить.

Безброва сестра в облізлій кацавці гвалтує застуджений рояль,

А за стіною жиличка білошвейка співає романс — «Зрозумій мій смуток...»

Як не зрозуміти… У столовій таргани, залишивши черствий хліб, задумалися злегка.

У буфеті деренчать соковиті склянки і сирість капає сльозами зі стелі.