Чёрные трубы - 43ai

Пока город тонет в наркоте и разврате

Я сижу в трёхкомнатной хате

Чёрные трубы на красном закате

Нужно позвонить и сказать ей

Что

У меня всё ровно, хотя всё равно

Подъезжай позже с вином

Можно виски со льдом,

Но мы не будем близки ни сейчас ни потом

Стоп

Мысли вслух — ручей-компот

Речей-забот, но я не твой — ничей, как кот

Стой!

Не клади трубу

Подойди к окну

Посмотри — закат!

Красив, пиздат

Массив из льда и железобетона

Наушник — моно, второй — поломан, дурное слово

Режет хлеще, чем канцелярский нож листы картона

Вещи — суть не то, чем кажутся в полутонах одного пантона

Твой внутренний мир оценил бы наконечник патрона!

Пардон, мы похожи на дальних знакомых?

Говорим о погоде, о быте, о модных фасонах…

Конечно не будем о страсти и криках, охах и стонах!

Корчить приятелей

И делать вид, будто я никогда не сдирал с тебя платье

И, роняя посуду, не валил на белую скатерть

Будто бы ты не рыдала, не дарила подарков на память,

А я не пытался тебя вернуть и оставить…

Ну вобщем-то хватит!

Хули опять начинать тут !?

Жизнь это драйв!

Гонка на скорость зажмурив глаза!

Нажав педаль газа, забыв тормоза

Нужна лишь заправка —

Похоть, роскошь и травка!

Как вариант, колёса и марка —

Мир мрачнее, чем Сартр и Кафка!

Стоп!

Вот кофта, джинсы и парка

Пойду что ли прогуляюсь до парка…

Покормлю голубей

Сизых чумазых созданий

Близость — это полнота расстояний

Искры и пламя есть именно в ней

Жизнь как тихий ручей

Льётся, журчит, я касаюсь губами

Чтобы не чувствовать жажды,

Но он пересохнет однажды, тут вырастут дамбы!

Да!

и можешь не приезжать!

Да, я уже передумал!

Самое сложное это начать,

Но вот ведь печаль!

-

Завершить тоже трудно!

Да, жизнь пуста и глупа

Как пуст этот космос полный светил

Как пуст допитый стакан

Как пачка Pall Mall

Как дом, в котором я жил

Значит

Можно делать всё что угодно

Значит

Можно прожечь её словно водный?

Значит

Можно быть дураком и ведомым до моды?

Но в силу природы

Или в силу того, чему свойственны годы

Мой компас ищет верный вектор и правильный повод

Среди сброда, ах да это город!

Огромный и томный

Как томы на полках, изрезан насквозь

И капельку, вскользь асфальтирован

Перекрёсток Цурюпы и Кирова

Я тут как гость

Пусть путь изломан как кость

Весть, как пуля на точную ось

Там дожь моросит или изморозь,

Но ты выкини, выброси злость!

Слушай, прости… наговорил тут с три короба

Нагрубил, наворчал, нарычал

Зря я начал вообще этот вздор…

Приезжай, пожалуйста, это было бы здорово,

Но не надо спиртного, мы будем пить чай

И спокойно плести разговор…

Чёрные трубы на красном закате

Небо поверх бирюзой-полотном

Мне никаких выражений не хватит

Чтоб описать весь пейзаж за окном!

Чёрные трубы на красном закате —

Снова всё катится к чёрту вверх дном!

Я упаду плашмя на кровати

Я отложу все дела на потом

Чёрные трубы на красном закате

Небо Поверх бирюзой-полотном

Мне никаких выражений не хватит

Чтоб описать весь пейзаж за окном!

Чёрные трубы на красном закате

Снова всё катится к чёрту вверх дном!

Я упаду плашмя на кровати…

Ты вырубила телефон

Поки місто тоне в наркоті і розпусті

Я сиджу в трикімнатній хаті

Чорні труби на червоному заході сонця

Потрібно зателефонувати і сказати їй

Що

У мене все рівно, хоча все одно

Під'їжджай пізніше з вином

Можна віскі зі льодом,

Але ми не будемо близькі ні зараз ні потім

Стоп

Думки вголос — струмок-компот

Мов - турбот, але я не твій - нічий, як кіт

Стій!

Не клади трубу

Підійди до вікна

Подивися — захід сонця!

Красивий, пізнати

Масив із льоду та залізобетону

Навушник - моно, другий - поламаний, погане слово

Ріже хліще, ніж канцелярський ніж листи картону

Речі - суть не те, чим здаються в півтонах одного пантону

Твій внутрішній світ оцінив би наконечник патрона!

Пардон, ми схожі на далеких знайомих?

Говоримо про погоду, про побут, про модні фасони…

Звичайно не будемо про пристрасть і крики, охах і стогін!

Корчити друзів

І вдавати, ніби я ніколи не здирав з тебе сукню

І, гублячи посуд, не валив на білу скатертину

Начебто ти не плакала, не дарувала подарунків на пам'ять,

А я не намагався тебе повернути і залишити...

Ну взагалі вистачить!

Хулі знову починати тут!?

Життя це драйв!

Гонка на швидкість заплющивши очі!

Натиснувши педаль газу, забувши гальма

Потрібна лише заправка —

Хіть, розкіш і трава!

Як варіант, колеса та марка —

Світ похмуріший, ніж Сартр і Кафка!

Стоп!

Ось кофта, джинси та парку

Піду що прогуляюся до парку…

Годувати голубів

Сизих замурзаних створінь

Близькість - це повнота відстаней

Іскри і полум'я є саме в ній

Життя як тихий струмок

Льється, дзюрчить, я торкаюся губами

Щоб не відчувати спраги,

Але він пересохне одного разу, тут виростуть греблі!

Так!

і можеш не приїжджати!

Так, я вже передумав!

Найскладніше це почати,

Але ж ось сум!

-

Завершити також важко!

Так, життя порожнє і дурне

Як порожній цей космос повний світил

Як порожня допита склянка

Як пачка Pall Mall

Як будинок, у якому я жив

Значить

Можна робити все, що завгодно

Значить

Чи можна пропалити її мов водний?

Значить

Можна бути дурнем і відомим до моди?

Але в силу природи

Або в силу того, чому властиві роки

Мій компас шукає вірний вектор і правильний привід

Серед зброду, ах так це місто!

Величезний і томний

Як томи на полках, порізаний наскрізь

І крапельку, побіжно асфальтований

Перехрестя Цурюпи і Кірова

Я тут як гість

Нехай шлях зламаний як кістка

Звістка, як куля на точну вісь

Там дощ мрячить чи паморозь,

Але ти викинь, викинь злість!

Слухай, пробач… наговорив тут із три короби

Нагрубіянив, буркотів, гарчав

Даремно я розпочав взагалі цю дурницю…

Приїжджай, будь ласка, це було б здорово,

Але не потрібно спиртного, ми питимемо чай

І спокійно плести розмову…

Чорні труби на червоному заході сонця

Небо поверх бірюзою-полотном

Мені жодних виразів не вистачить

Щоб описати весь краєвид за вікном!

Чорні труби на червоному заході —

Знову все котиться до чорта вгору дном!

Я впаду плазом на ліжку

Я відкладу всі справи на потім

Чорні труби на червоному заході сонця

Небо Поверх бірюзою-полотном

Мені жодних виразів не вистачить

Щоб описати весь краєвид за вікном!

Чорні труби на червоному заході сонця

Знову все котиться до чорта вгору дном!

Я впаду плазом на ліжку…

Ти вирубала телефон