Один красив, другой умён - Круиз

Один красив, зато другой умён.

Но он как ложка дёгтя в бочке мёда.

Людей в колоде рангов и имён,

Так шумно растусовывает мода.

Неумолим закон, и потому,

Бывает даже совестно немножко.

Когда не проважаем по уму,

Всех тех, кого встречаем по одёжке.

В природе всё придумано не зря,

Но часто жизнь играет с нами в прятки.

Бывает, кто-то слеп, хотя и зряч,

И глух, хотя с ушами всё в порядке.

И жизнь не раз обманывала нас,

Открытый пляж совсем другое дело,

Едва ли сможет полный лоботряс,

Но жизнь, увы, и тут таит подвох,

И тут она порой прогнозы рушит.

Бывает так, что внешне и не плох,

Но обомрёшь, когда заглянешь в душу.

Но зреет мысль, что мы живём не зря,

А потому и любят простодушных

Где тот открытый пляж, и где края,

Где загорают наши с вами души.

Один гарний, зате інший розумний.

Але він як ложка дьогтю в бочці меду.

Людей у колоді рангів та імен,

Так шумно розтусовує мода.

Невблаганний закон, і тому,

Буває навіть сором трошки.

Коли не проважаємо за розумом,

Усіх тих, кого зустрічаємо по одежі.

У природі все придумано недаремно,

Але часто життя грає з нами в хованки.

Буває, хтось сліпий, хоч і зряч,

І глухий, хоча з вухами все в порядку.

І життя не раз обманювало нас,

Відкритий пляж зовсім інша річ,

Чи зможе повний лоботряс,

Але життя, на жаль, і тут таїть каверзу,

І тут вона часом прогнози руйнує.

Буває так, що зовні і не поганий,

Але обомреш, коли заглянеш у душу.

Але зріє думка, що ми живемо недаремно,

А тому і люблять простодушних

Де той відкритий пляж, і де краї,

Де засмагають наші з вами душі.