Фонтан - 25/17, Ёлка

В прошлом веке, накатив пять по пятьдесят,

на открытии фонтана я курил косяк,

из динамиков хрипели в небо голоса,

Кай Метов, Апина, Буйнов - лютая попса.

Мамы наряжены, отцы свежевыбриты,

дети с мороженым - сынок, щёки вытри, ты

в воду не лезь - поздно, тебя хоть выжимай,

слава Богу, что сейчас не апрель, а май.

Девочка - Кензо, мальчик - Ван Мэн Шоу,

у неё кольцо в носу, у него свежий шов,

в плеере Земфира, а в магнитоле Кучин,

впереди целая жизнь - наш счастливый случай.

Помотало меня, вот он я, опять здесь,

нет, не угадал, я сегодня трезв.

А в фонтане том окурки да монетки,

а на майских наблевали малолетки.

Так что, молодость, прощай, фонтан иссяк,

будут бабки, приходи, оттопыримся.

В кафе купил еды, раздал бездомным псам,

хлебный мякиш покрошил сизым голубям.

Ты слетай по адресу, сядь на подоконник,

подожди, когда уйдёт муж её полковник,

постучи тем шифром, что я в дверь стучал,

она узнает и поймёт - я скучал.

Мы встретимся с тобой у фонтана,

боль смоет каплями воды,

там, где уже цветы не вянут,

мы будто пьяные с утра.

Ведь мы

встретимся с тобой у фонтана,

боль смоет каплями воды,

там, где уже цветы не вянут,

мы будто пьяные с утра.

Ведь мы

встретимся с тобой у фонтана,

боль смоет каплями воды,

там, где уже цветы не вянут,

мы будто пьяные с утра.

Ведь мы

встретимся с тобой у фонтана...

У минулому столітті, накотивши п'ять по п'ятдесят,

на відкритті фонтану я курив косяк,

з динаміків хрипіли в небо голоси,

Кай Метов, Апіна, Буйнов – люта попса.

Мами вбрані, батьки свіжовиголені,

діти з морозивом - синку, щоки витри, ти

у воду не лізь - пізно, тебе хоч вичавлюй,

дякувати Богові, що зараз не квітень, а травень.

Дівчинка – Кензо, хлопчик – Ван Мен Шоу,

у неї кільце в носі, у нього свіжий шов,

у плеєрі Земфіра, а в магнітолі Кучин,

попереду ціле життя – наш щасливий випадок.

Помотало мене, ось він я, знову тут,

ні, не вгадав, я сьогодні тверезий.

А у фонтані том недопалки та монетки,

а на травневих наблизили малолітки.

Так що, молодість, прощай, фонтан вичерпався,

будуть бабки, приходь, відстовпимося.

У кафе купив їжі, роздав бездомним псам,

хлібний м'якуш покришив сизим голубам.

Ти злітай за адресою, сядь на підвіконня,

почекай, коли піде чоловік її полковник,

постукай тим шифром, що я в двері стукав,

вона дізнається і зрозуміє – я сумував.

Ми зустрінемось з тобою біля фонтану,

біль змиє краплями води,

там, де вже квіти не в'януть,

ми наче п'яні з ранку.

Адже ми

зустрінемось з тобою біля фонтану,

біль змиє краплями води,

там, де вже квіти не в'януть,

ми наче п'яні з ранку.

Адже ми

зустрінемось з тобою біля фонтану,

біль змиє краплями води,

там, де вже квіти не в'януть,

ми наче п'яні з ранку.

Адже ми

зустрінемось з тобою біля фонтану...