По дороге в Непал - Машина времени

Там, где встретились Труба и Сайгон,

Порвалась связь времен.

Мы читали все, мы слышали звон,

Мы трубили подъем.

Кто остался, помахали рукой,

И отряд поскакал.

Это было бесконечной весной

По дороге в Непал.

Говорят, по нам стреляли не раз,

Но мы шли как один,

Не сводя своих восторженных глаз,

С озаренных вершин.

Правда, кто-то возвратился домой,

Кто-то просто пропал.

Это было бесконечной весной

По дороге в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Слева спонсор, справа лама,

Одинокий, одинокий путь.

Мимо древнего Икстлана,

От «Агдама"до баяна

Напиши мне, мама, как-нибудь

По дороге в Непал.

По обочинам горели огни,

Мы спешили на свет.

В сотый раз тогда казалось, что мы Обрели свой Тибет.

И на радостях еще по одной.

Кто-то пел, кто-то спал.

Это было бесконечной весной

По дороге в Непал.

Там, где встретились Труба и Сайгон,

Никого больше нет.

Там сегодня зеленеет «Дирол»,

Там зацвел «Блендамед».

И давно забыты вещие сны

От начала начал

Той, казалось, бесконечной весны

По дороге в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Слева спонсор, справа лама,

Одинокий, одинокий путь.

Мимо древнего Икстлана,

От «Агдама"до баяна

Напиши мне, мама, как-нибудь

По дороге в Непал.

По обочинам горели огни,

Мы спешили на свет.

В сотый раз тогда казалось, что мы Обрели свой Тибет.

И на радостях еще по одной.

Кто-то пел, кто-то спал.

Это было бесконечной весной

По дороге в Непал.

Там, где встретились Труба и Сайгон,

Никого больше нет.

Там сегодня зеленеет «Дирол»,

Там зацвел «Блендамед».

И давно забыты вещие сны

От начала начал

Той, казалось, бесконечной весны

По дороге в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Слева спонсор, справа лама,

Одинокий, одинокий путь.

Мимо древнего Икстлана,

От «Агдама"до баяна

Напиши мне, мама, как-нибудь

По дороге в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Слева спонсор, справа лама,

Одинокий, одинокий путь.

Мимо древнего Икстлана,

От «Агдама"до баяна

Напиши мне, мама, как-нибудь.

Там, де зустрілися Труба і Сайгон,

Порвався зв'язок часів.

Ми читали всі, ми чули дзвін,

Ми трубили підйом.

Хто залишився, помахали рукою,

І загін поскакав.

Це було нескінченною весною

Дорогою в Непал.

Кажуть, по нах стріляли не раз,

Але ми шли як один,

Не зводячи своїх захоплених очей,

З осяяних вершин.

Щоправда, хтось повернувся додому,

Хтось просто зник.

Це було нескінченною весною

Дорогою в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Зліва спонсор, справа лама,

Самотній, самотній шлях.

Повз стародавнього Ікстлана,

Від «Агдама» до баяна

Напиши мені, мамо, якось

Дорогою в Непал.

По обочинах горіли вогні,

Ми поспішали на світло.

У сотий раз тоді здавалося, що ми обрали свій Тибет.

І на радостях ще за одною.

Хтось співав, хтось спав.

Це було нескінченною весною

Дорогою в Непал.

Там, де зустрілися Труба і Сайгон,

Нікого більше нема.

Там сьогодні зеленіє «Дірол»,

Там зацвіла «Блендамед».

І давно забуті пророчі сни

Від початку почав

Тієї, здавалося, нескінченної весни

Дорогою в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Зліва спонсор, справа лама,

Самотній, самотній шлях.

Повз стародавнього Ікстлана,

Від «Агдама» до баяна

Напиши мені, мамо, якось

Дорогою в Непал.

По обочинах горіли вогні,

Ми поспішали на світло.

У сотий раз тоді здавалося, що ми обрали свій Тибет.

І на радостях ще за одною.

Хтось співав, хтось спав.

Це було нескінченною весною

Дорогою в Непал.

Там, де зустрілися Труба і Сайгон,

Нікого більше нема.

Там сьогодні зеленіє «Дірол»,

Там зацвіла «Блендамед».

І давно забуті пророчі сни

Від початку почав

Тієї, здавалося, нескінченної весни

Дорогою в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Зліва спонсор, справа лама,

Самотній, самотній шлях.

Повз стародавнього Ікстлана,

Від «Агдама» до баяна

Напиши мені, мамо, якось

Дорогою в Непал.

На Тибет дорога прямо,

Зліва спонсор, справа лама,

Самотній, самотній шлях.

Повз стародавнього Ікстлана,

Від «Агдама» до баяна

Напиши мені, мамо, якось.