Под окном черёмуха колышется - Надежда Кадышева

Под окном черемуха колышется,

Осыпая лепестки свои.

За рекой знакомый голос слышится,

Да поют всю ночку соловьи.

Ой, ты, песня, песня соловьиная,

До чего ж ты за душу берешь!

Ведь к любви ведет дорожка длинная:

Чуть отстал, и вовсе не дойдешь…

А дойдешь — от счастья не надышишься.

От признаний нежных, от любви,

Пусть тогда черемуха колышется,

И поют всю ночку соловьи.

Під вікном черемха колихається,

Обсипаючи пелюстки свої.

За річкою знайомий голос чується,

Так співають усю нічку солов'ї.

Ой, ти, пісня, пісня солов'їна,

До чого ж ти за душу береш!

Адже до любові веде доріжка довга:

Трохи відстав, і не дійдеш…

А дійдеш — від щастя не надихаєшся.

Від визнань ніжних, від любові,

Нехай тоді черемха хитається,

І співають усю нічку солов'ї.