Odrastanje - Elemental

Stajali smo jedni do drugih

Ponosno nasmiješenih lica

Dok smo primali maturalnu svjedodžbu od profesorica

Zadnji dan valjda da smo svi stajali skupa

Zadnji dan da smo bili ekipa

Škvadra, trupa

Izgleda ko jučer a kolko godina već prošlo je

U sjeni da ne primijetiš potiho samo nestaje

Sva veza među nama

Greška il' defekt?

Riječ prijateljstvo iz prezenta ode u perfekt

Imamo se rad

Al nemamo se baš

Danas brijemo svoj film, ne postoji onaj naš

Dal smo bili mladi naivni il' smo već tad kalkulirali

Neki su zaposlili se

Neki diplomirali

Neki su i danas još ostali djeca

Nekima se rodila djeca

Svi smo svojim putem pošli

Neki stali na po puta

Neki došli — stigli tu di su sad

Neki su napustili svoj grad

Vratit se ne možemo a i da možemo kako bi

Kad promijenili smo puteve ko kolosjeke vlakovi

Jednom u životu ekipa se naglo rastaje

Valjda to zovu odrastanje

Koliko toga je stalo sad među nas…

Kol’ko promijenili smo se

Dal smo drukčiji danas

Koliko stvari nas dijeli i razvaja…

Kako i kad se dogodila promjena

Kažu da mijenjam se

Kažu «Nek', to dobro je!»

Kažu svi su to već prošli sve

I nekad teško je

Da teško je…

Kažu da ne bojim se

Kažu al to ne tješi me

Kao, njima sve to lako je

Dižem srednjak svijete — rađe ostajem dijete

Kad se sretnemo nešto nas vraća nazad

Al šta's sad kad previše stvari se već promijenilo

Pa ajd sad ti pričaj o nečemu

Nađi zajedničku temu

Postalo je preteško pričat o bilo čemu

Sjetiš se bivšeg razreda

Lica, imena

Al grozno je kad ne možeš se sjetit svačijeg prezimena

Vidimo se rijetko pa sječanje lako blijedi

Školskoj ploči i kredi nema traga više

Sjedi svatko sam u životu

Razred više nas ne veže

I preživljavat je danas izgleda puno teže

Skupimo se svi jednom na godišnjici mature

Vrijeme stane i drago nam je opet vidjet bivše cure

Još su lijepe

Izgledamo isti samo smo stariji

Mirniji smo, ozbiljniji

Nismo skloni pizdariji ko nekad

Ko da s godinama pomalo smo otupili

Izgubili onu oštrinu

Smirili se, zaljubili

Počeli mislit samo na sebe

Sazrijeli onog dana kad su nas počeli oslovljavat sa «vi»

Sve se promijenilo al nije sad da mi nedostaje

To je sve samo odrastanje

Kažu da mijenjam se

Kažu «Nek', to dobro je!»

Kažu svi su to već prošli sve

I nekad teško je

Da teško je…

Kažu da ne bojim se

Kažu al to ne tješi me

Kao, njima sve to lako je

Dižem srednjak svijete — rađe ostajem dijete

Ми стояли один біля одного

Гордо усміхнені обличчя

Поки ми отримували атестат про закінчення від професорів

Останній день, мабуть, ми всі стояли разом

Останній день ми були командою

Ескадрилья, військо

Здається, вчора і скільки років минуло

У тіні тихого не помічаного воно просто зникає

Весь зв'язок між нами

Помилка чи дефект?

Слово дружба з сьогодення йде до досконалості

Ми любимо один одного

Але ми насправді не маємо один одного

Сьогодні ми голимо нашу плівку, нашого немає

Чи були ми молодими наївними, чи вже тоді прорахували

Декого взяли на роботу

Деякі закінчили навчання

Деякі з них досі діти

У деяких були діти

Ми всі пішли своїми шляхами

Деякі заїжджали

Деякі прийшли – приїхали туди, де є зараз

Деякі покинули своє місто

Ми не можемо повернутися і можемо

Коли ми змінили шляхи, як потяги, потяги

Раз у житті команда різко розпадається

Я думаю, вони називають це дорослішанням

Наскільки це має значення для нас зараз…

Як сильно ми змінилися

Ми сьогодні інші

Скільки всього нас розділяє і балує...

Як і коли відбулася зміна

Кажуть, я змінююсь

Кажуть: «Давай, це добре!»

Кажуть, кожен це все пройшов

А іноді буває важко

Так, важко…

Кажуть, я не боюся

Кажуть, але це мене не втішає

Мовляв, їм легко

Виховую середину світу — краще залишитись дитиною

Коли ми зустрічаємося, щось повертає нас назад

Але що тепер, коли вже багато чого змінилося

Тож тепер ви про щось говорите

Знайдіть спільну тему

Стало занадто важко говорити про щось

Ви пам’ятаєте колишній клас

Обличчя, імена

Але це жахливо, коли ти не можеш згадати прізвище всіх

Ми рідко бачимося, тому пам’ять легко згасає

Від шкільної дошки та крейди вже не залишилося й сліду

Кожен в житті сидить один

Клас нас більше не зв’язує

І пережити це сьогодні здається набагато важче

Давайте всі разом зберемося разом на річницю випускного

Час зупинився, і ми раді знову бачити колишніх подруг

Вони й досі красиві

Ми виглядаємо так само, тільки ми старші

Ми спокійніші, серйозніші

Ми не так схильні до пустощів, як раніше

Неначе ми з роками трохи заціпеніли

Вони втратили цю гостроту

Вони заспокоїлися, закохалися

Вони почали думати тільки про себе

Дозріли в той день, коли почали називати нас на "ти"

Все змінилося, але зараз я цього не сумую

Це все просто дорослішання

Кажуть, я змінююсь

Кажуть: «Давай, це добре!»

Кажуть, кожен це все пройшов

А іноді буває важко

Так, важко…

Кажуть, я не боюся

Кажуть, але це мене не втішає

Мовляв, їм легко

Виховую середину світу — краще залишитись дитиною