Прелесть - zygomaticus

Твои слёзы будто краска

Твои слёзы — так опасно

Попытайся не злиться

И боже, тоже не могу остановиться

Твоя мимика так жестока

(Да, это триллер, и лирика так жестока)

Тебе в принципе не впервой

Это не кровь, я рисую не по живой

Да я всё, да я всё понимаю

(Наверное)

Жизнь эту всю принимаю на веру —

Не верю тебе, да пустяк,

А я мёртвый коль — не нужны слова

Мне слезть с креста — непонятно как

Тут не вид под руку, вновь 25

Я поверил и вроде 3 дня подождать

Обещали мне 23 года назад

Слезай побыстрее

Я приду к тебе на воскресенье, и

Похищу тебя и на утро скажу

Что религия нас обманула

Никто не узнает и правда

Нужна только зрячим, не так ли?

Я каждому вырву глаза, пока спят:

Наша фабула — первый канал и другого не скажет

(Я кого воспитала?

Да ты еле стоишь на ногах)

Для людей все чувства навек обесточил,

Но ты всё равно лишена полномочий

Смотри на меня, я всегда научу тебя

Как выживать и локальные чувства

Отрезать и жить на пределе —

Посмотри на меня, моя прелесть

(Припев):

Это новый совет и порядок

И Бог мне не нужен, когда есть стена

Я вложил себя в это изделие

Вверена вся моя суть

И назвал это прелестью

Я сдох, ну, а может и после

Кого воспитал?

Это Бог или монстр?

И чувствует жажду

Поверила мне,

Но так ты посмотри на меня на меня, моя прелесть

Тут любовь и верность

Вера в Бога, даже вера в человека

Нам не надо — это слишком человечно

Не подходит, всё это не по статусу королевы

(Тем более в теле Бога)

Или Бога в теле королевы.

Наплевать

Теперь все чувства будут не помеха

Посмотри на них, они не знают кармы

Помолиться и крестятся теперь наугад

Значит им можно заблевать потолок

(Ха-ха-ха)

Перерасчёты долой —

(и ещё раз)

Всё милосердие в ноль

Я вложил себя в тебя до каждой капли

Ты же знаешь, память как бы, тоже плата

Не сломал и попробовал вырвать,

Но без (?) ты просто обшивка от кожи

Оболочка и пусть и так пуста

Мир (?), но значит надо дать по зубам

(Люди — это просто оружие)

(Люди — это просто игрушка)

Люди — это просто:

Верить или гибни вместе с ними, моя прелесть

(Припев):

Это новый совет и порядок

И Бог мне не нужен, когда есть стена

Я вложил себя в это изделие

Вверена вся моя суть

И назвал это прелестью

Я сдох, ну, а может и после

Кого воспитал?

Это Бог или монстр?

И чувствует жажду

Поверила мне,

Но так ты посмотри на меня на меня, моя прелесть

Твої сльози ніби фарба

Твої сльози— так небезпечно

Спробуй не злитися

І боже, теж не можу зупинитися

Твоя міміка така жорстока

(Так, це трилер, і лірика така жорстока)

Тобі в принципі не вперше

Це не кров, я малюю не живою.

Так я все, так я все розумію

(Напевно)

Життя це все приймаю на віру —

Не вірю тобі, так дрібниця,

А я мертвий кіль — не потрібні слова

Мені злізти з хреста — незрозуміло як

Тут не вид під руку, знову 25

Я повірив і начебто 3 дні почекати

Обіцяли мені 23 роки тому

Злазь швидше

Я прийду до тебе на неділю, і

Викраду тебе і на ранок скажу

Що релігія нас обдурила

Ніхто не дізнається і правда

Потрібна тільки зрячим, чи не так?

Я кожному вирву очі, поки сплять:

Наша фабула - перший канал і іншого не скаже

(Якого виховала?

Так ти ледь стоїш на ногах)

Для людей всі почуття навік знеструмив,

Але ти все одно позбавлена ​​повноважень

Дивись на мене, я завжди навчу тебе

Як виживати і локальні почуття

Відрізати і жити на межі —

Подивись на мене, моя краса

(Приспів):

Це нова порада і порядок

І Бог мені не потрібен, коли є стіна

Я вклав себе в цей виріб

Ввірена вся моя суть

І назвав це красою

Я здох, ну, а може і після

Кого виховав?

Це Бог чи монстр?

І відчуває спрагу

Повірила мені,

Але так ти поглянь на мені на мене, моя краса

Тут любов і вірність

Віра в Бога, навіть віра в людини

Нам не треба— це надто людяно

Не підходить, все це не за статусом королеви

(Тим більше у тілі Бога)

Або Бога в тілі королеви.

Наплювати

Тепер усі почуття будуть не перешкоди

Подивися на них, вони не знають карми

Помолитися і хрестяться тепер навмання

Значить їм можна забливати стелю

(Ха-ха-ха)

Перерахунки геть —

(і ще раз)

Все милосердя в нуль

Я вклав себе в тебе до кожної краплі

Ти ж знаєш, пам'ять як би, теж плата

Не зламав і спробував вирвати,

Але без (?) ти просто обшивка від шкіри

Оболонка і нехай і так порожня

Світ (?), але означає треба дати по зубах

(Люди — це просто зброя)

(Люди — це просто іграшка)

Люди— це просто:

Вірити чи гинь разом з ними, моя краса

(Приспів):

Це нова порада і порядок

І Бог мені не потрібен, коли є стіна

Я вклав себе в цей виріб

Ввірена вся моя суть

І назвав це красою

Я здох, ну, а може і після

Кого виховав?

Це Бог чи монстр?

І відчуває спрагу

Повірила мені,

Але так ти поглянь на мені на мене, моя краса