VERGESSEN - Zombiez

Ich denk' zurück an mein Leben

Vier Wände die mich umgeben

Senk' den Kopf, immer Regen

Fühlte mich hingezogen zu allem was dunkel war

Ich hab' mal geliebt, doch ein Rosenblatt welkt mit der Zeit und zerfällt

Ich steh' tot an dei’m Fenster, erkenn' dich nicht mehr

Hätt' ich ein Herz würd' es brennen vor Schmerz

Bilder verzerrt, in mir ist es so leer

Verschwommene Fetzen von Nächten am Meer

Wellen die brechen an Felsen und sterben wie Blätter von Bäumen im stürmischen

Herbst

Schwer fällt der Weg, wenn ich ihre Augen seh'

Ich hab' Sehnsucht nach ihrem Lächeln, doch hab für immer ausgelebt

Die Erinnerung ist fort, ich lauf' durch den Wald und such' dich

Doch überall dort wo ich dich suche ist nur Alarm und Flutlicht

Wo bist du hin?

Ich würd' alles her geben um dich noch ein letztes Mal wieder

zu seh’n

Augenlider gelähmt, irre ziellos im Schnee umher

Sagt wieso seh' ich im Nebel mehr klarer als in eurer Welt, welche bald in die

Hände des Teufels fällt, wenn wir uns aufmachen?

Aus graufarbenen Rauchschwaden hinauftauchen und ausatmen

Ein letzes Mal, für immer vergessen, zersetzt im Grab

Die Welt die ich kannte verfällt in Schlaf

Ein letzes Mal, für immer vergessen, zersetzt im Grab

Die Welt die ich kannte verfällt in Schlaf

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Ich weiß, dass Erinnerungen wertvoll sind

Und schmecke immer noch auf meiner Zunge den ersten Biss

Doch erinnere mich nicht mehr wie mein Herzschlag klingt

Ich hab ihn vergessen, auch wenn es schmerzhaft ist

(Er ist weg)

Er ging mit meiner Liebe (ey)

Ich töte Gefühle, so dass ich nie mehr was spüre (hey)

Meine Seele eine Kerze, jeder um mich friert

Es wird nicht mehr so wie früher

Wenigstens sind wir zu viert

Leere hinter meiner Stirn

Jeden gottverdammten Eintrag gelöscht, komplett formatiert

(Gestern bleibt gestern)

Schredderte Kapitel, ein paar Tage leben nur noch in dem Jetzt und dem Hier

(Jetzt und dem Hier)

Entwickel mich, stapfe wie ein Untoter durch die Menge der Menschen im

Zeitraffer

Keine Emotionen mehr

In meiner Hand fließt nur noch Eiswasser

Ich hab meinen schwarzen Fingernägel in der Vergangenheit fest gekrallt (ja)

Stehe ewig im Nebel eines geistlichen Waldes (ja)

Und sehe, dass es wird wie damals, doch es wird niemals geschehen (ja)

Ich hoffe dieser Weg führt mich nicht in eine Sackgasse, sondern ins Licht

Verkommenes Kind, tief sind die Narben in meinem verfallenem Zombiegesicht

Ich fresse mein eigenes Herz, denn ich will meine vergangenen Taten vergessen

In meinem offenen Schädel befindet sich nichts mehr, außer ein paar bunte Fetzen

Ich fresse mein eigenes Herz, weil ich will meine vergangenen Tagen verdauen

Nun bin ich frei von den Fängen wie Liebe

Ich bin nicht mehr blind, sehe klar durch die Augen

Ich fresse mein eigenes Herz, denn ich will meine vergangenen Taten vergessen

(vergessen, vergessen, vergessen, vergessen)

In meinem offenen Schädel befindet sich nichts mehr, außer ein paar bunte

Fetzen (paar bunte Fetzen, paar bunte Fetzen, paar bunte Fetzen)

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

(Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen

Für immer vergessen

Für immer vergessen, für immer vergessen)

Я згадую своє життя

Чотири стіни, що оточують мене

Опусти голову, завжди дощ

Приваблювало все темне

Я колись любив, але пелюстка троянди в'яне і розсипається з часом

Я мертвий біля твого вікна, я тебе більше не впізнаю

Якби в мене було серце, воно б горіло від болю

Образи спотворені, всередині мене так порожньо

Розмиті клапті ночей біля моря

Хвилі, що розбиваються об скелі й гинуть, як листя з дерев у шторм

осінь

Шлях важкий, коли я бачу її очі

Я прагну її посмішки, але прожив її назавжди

Зникла пам’ять, іду лісом і шукаю тебе

Але де б я не шукав тебе, там тільки сигналізація та прожектори

куди ти пішов?

Я б віддала все, щоб побачити вас востаннє

бачити

Повіки паралізовані, безцільно блукаючи по снігу

Скажи мені, чому я бачу ясніше в тумані, аніж у твоєму світі, який скоро буде в

Руки диявола падають, якщо ми розлучимося?

Підніміться з хмар сірого диму і видихніть

Останній раз, назавжди забутий, розклався в могилі

Світ, який я знав, засинає

Останній раз, назавжди забутий, розклався в могилі

Світ, який я знав, засинає

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Я знаю, що спогади дорогоцінні

І все-таки скуштувати перший шматочок на моєму язиці

Але я вже не пам’ятаю, як звучить моє серцебиття

Я забув його, навіть якщо це боляче

(Він пішов)

Він пішов з моєю любов'ю (ой)

Я вбиваю почуття, тому я ніколи нічого не відчуваю (гей)

Моя душа свічка, все навколо завмирає

Це вже не буде так, як було раніше

Принаймні нас четверо

порожнеча за моїм чолом

Видали всі прокляті записи, відформатували

(вчора залишається вчорашнім)

Подрібнені глави, кілька днів живуть лише зараз і тут

(Зараз і тут)

Розвивай мене, пробирайся, як нежить, крізь натовп людей

прискорений запис

більше немає емоцій

Лише крижана вода тече в моїй руці

Раніше я міцно стриг свої чорні нігті (так)

Стояти вічно в тумані духовного лісу (так)

І дивись, що буде як тоді, але цього ніколи не станеться (так)

Сподіваюся, цей шлях заведе мене не в глухий кут, а у світло

Розбещене дитино, глибокі шрами на моєму розкладеному обличчі зомбі

Я їм своє серце, бо хочу забути минулі вчинки

У моєму відкритому черепі нічого не залишилося, крім кількох різнокольорових уривків

Я їм своє серце, бо хочу перетравити свої минулі дні

Тепер я вільний від лап любові

Я більше не сліпий, бачу чітко очима

Я їм своє серце, бо хочу забути минулі вчинки

(забути, забути, забути, забути)

У моєму відкритому черепі нічого не залишилося, крім кількох кольорових

записки (кілька барвистих уривків, кілька різнокольорових уривків, кілька різнокольорових уривків)

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

Забутий назавжди, забутий назавжди

(Назавжди забутий, назавжди забутий

Забутий назавжди, забутий назавжди

Забутий назавжди

назавжди забутий, назавжди забутий)