Протест - Sagath, Zombiez

Ich liebe Gott, denn Gott liebt mich

Solange kein Blut auf meinem Laken vor der Hochzeit ist

Schwer lasten ihre Blicke, leer machen diese Schritte

Die ich laufe auf dem Pfade der Erkenntnis

Wieder bücke ich mich für einen neuen Tag im Zölibat

Es fühlt sich an wie ein Höllenfahrt

Bitte nimm' mich in dir auf

Nimm' dir was du brauchst

Ich küsse jedes Wort aus deinem Mund, weil ich dir vertrau'

Mein Köper ist dein Kreisssaal

In dem ich dich empfange, ein neugebor’ner Leichnam

Ich streichle seine Wange

Deine ganze Existenz nimmt mich an für den Moment

Ich bin frei, Amen und schenk dir ein totes Kind (ja, ja)

Sie hassen uns (uns)

Wir hassen sie (sie)

Uns fehlt Vernunft (-nunft), ihnen die Fantasie (-sie)

Aber wir haben nichts zu verlieren, außer der Anarchie

Der Herr hat es mir befolgen und ich bin sein Assassine

Das Proletariat ist tot, es lebe Gott (ja, ja)

Und Jesus Christus an dem Kreuz bewegt den Kopf

Die Hänge sind gefaltet und der Blick gesenkt

Ich habe alle meine Feinde an dem Strick erhängt

Denn sie hatten noch unreine Gedanken

Und wurden nicht vom Licht gelenkt

Also wurde es vom Gericht verhängt

Und wurd' vollstreckt am Abendrot

Das Urteil lautet: «Auferstehung nach dem Tod»

Auferstehung, Auferstehung nach dem, Auferstehung nach dem Tod

Zivilisten rennen mit der Mutter auf die Straße

Und brüllen ihre mit dem Megafon

Aber ihre Worte haben keine Wirkung oder bieten eine Lösung

Kleine Tat, Rede groß

Ich habe schon vor langer Zeit den Glauben an die Menschen verlor’n

Deshalb bin ich innerlich und menschlich tot

Sie nennen mich gott- und ehrenlos

Während sie Kriege führen, wegen verschiedener Religionen (fickt euch)

Bekämpft euch untereinander auf der Welt

Ich spare meine Kräfte lieber für den Kampf gegen mich selbst (ja, fickt euch)

Bin so deprimiert, aber mit der Waffe an der Stirn tief entspannt

Keine leeren Worte, ich bring mich um als Zeichen meines Widerstands

Wir glaubten nie an Gott du Kek

Wegen dem Ziegenbock-Komplex

Habe für Anton einen Altar in der Vitrine aufgestellt

Nie wieder Frieden auf der Welt

Kuck wir ziehen in den Krieg gegen die niedere Rasse Menschen

Und überall sieht man das Z häng'n

Sagath, bitte, bitte in meinem Kopf

Aber fest, denn die Stimmen drinnen schreien ohne Stopp

Ich verrate meinen Gott, aber welchen?

Denn wenn ich bete, hatte mir keiner geholfen

Nahm Suizid, auch ohne Seele

Ich habe nie verdient hier oben zu leben

Male auf den Händen von den Nägeln

Gefallener Engel, weint schwarze Tränen

Я люблю Бога, тому що Бог любить мене

Поки не буде крові на моїх простирадлах до весілля

Їхні очі важкі, ці сходинки порожні

Я ходжу по дорозі знання

Я знову нахиляюся до нового дня безшлюбності

Відчуття наче поїздка з пекла

Будь ласка, візьми мене до себе

Візьміть те, що вам потрібно

Я цілую кожне слово з твоїх уст, тому що я тобі довіряю

Моє тіло - твоя пологова кімната

В якому я приймаю тебе, новонароджений труп

гладжу його по щоці

Усе твоє існування приймає мене на даний момент

Я вільний, амінь, і віддам тобі мертву дитину (так, так)

Вони ненавидять нас (нас)

Ми ненавидимо її (її)

Нам бракує розуму (-причини), їм бракує уяви (-вони)

Але нам нічого втрачати, крім анархії

Господь послухався мене, і я його вбивця

Пролетаріат помер, хай живе Бог (так, так)

А Ісус Христос на хресті рухає головою

Схили складені, а погляд опущений

Я повісив усіх своїх ворогів за мотузку

Бо в них були ще нечисті думки

І не керувалися світлом

Так це було встановлено судом

І був страчений на заході сонця

У вироку йдеться: «Воскресіння після смерті».

Воскресіння, воскресіння після, воскресіння після смерті

З матір’ю на вулицю вибігають цивільні

І кричати свої в мегафон

Але її слова не впливають і не пропонують рішення

Маленький вчинок, говори велике

Я давно втратив віру в людей

Ось чому я мертвий всередині і мертвий

Мене називають безбожним і безчесним

Поки вони влаштовують війни через різні релігії (хрена ти)

Боріться один з одним у світі

Я вважаю за краще зберегти свої сили для боротьби з собою (так, біс ти)

Я такий пригнічений, але глибоко розслаблений із пістолетом до чола

Без порожніх слів, я вбиваю себе на знак свого опору

Ми ніколи не вірили в Бога дю Кека

Через комплекс кози Біллі

Встановіть Антону вівтар у вітрині

Ніколи більше миру у світі

Подивіться, ми будемо воювати проти нижчої раси людей

І ви можете побачити Z, що висить скрізь

Сагат, будь ласка, в моїй голові

Але твердо, бо голоси всередині кричать, не припиняючи

Я зраджу свого бога, але якого?

Бо коли я молився, мені ніхто не допоміг

Покінчив життя самогубством, навіть без душі

Я ніколи не заслуговував жити тут

Фарба на руках з нігтів

Занепалий ангел, плаче чорними сльозами