Ждал тебя - Zero People

Вот я пришёл с войны,

Закончились напасти.

В который раз, в который раз живой.

С чувством такой вины,

Что душу рвёт на части.

И не найти, мне не найти покой.

И не отмыться мне святой водой.

Дом заколочен мой,

И не горит оконце,

И двор зарос высокою травой.

Мне напророчена

Была война за солнце.

И меч держал я твёрдою рукой,

Но воевал, я воевал с собой.

Я сидел и ждал

На берегу реки,

Верил, что моя

Жизнь не для тоски.

Я так долго ждал

Смыслу поперёк,

Мимо проплывал

Мой любимый Бог.

Звал меня "Проснись",

Только я молчал.

Тихо билась жизнь

В сваях у причала.

Плёнку память крутит

Из конца в начало.

Надо мною шутит

Вся моя печаль.

Дни стирались в пыль,

Ждал я всё сильней.

Мимо тени плыли

Всех моих друзей.

Что-то мне кричали,

Радуясь, любя.

Я не замечал их,

Ведь я...

Просто ждал тебя.

Я просто ждал тебя.

Всё это время я

Просто ждал тебя.

Я просто ждал тебя,

Просто ждал тебя.

Всё это время я

Просто ждал тебя.

Ось я прийшов з війни,

Закінчилися напасті.

Вкотре, вкотре живий.

З почуттям такої провини,

Що душу рве на частини.

І не знайти, мені не знайти спокою.

І не відмитися мені святою водою.

Будинок забитий мій,

І не горить віконце,

І двір заріс високою травою.

Мені напророчена

Була війна за сонце.

І меч тримав я твердою рукою,

Але воював, я воював із собою.

Я сидів і чекав

На березі річки,

Вірив, що моя

Життя не для туги.

Я так довго чекав

Сенсу поперек,

Повз пропливав

Мій улюблений Бог.

Звав мене "Прокинься",

Тільки я мовчав.

Тихо билося життя

У палях біля причалу.

Плівку пам'ять крутить

З кінця на початок.

Наді мною жартує

Весь мій сум.

Дні стиралися в пилюку,

Чекав я все сильніше.

Повз тінь пливли

Усіх моїх друзів.

Щось мені кричали,

Радіючи, люблячи.

Я не помічав їх,

Адже я...

Просто чекав на тебе.

Я просто чекав на тебе.

Весь цей час я

Просто чекав на тебе.

Я просто чекав на тебе,

Просто чекав на тебе.

Весь цей час я

Просто чекав на тебе.