Одиноки дважды - Zero People

Я заметил, что

Наша жизнь как Шапито:

Утром ты взлетаешь ввысь,

К вечеру мечты разбились.

Сколько есть дорог

Без печалей и тревог,

Но я всегда иду по той,

Между болью и тоской

Но так ли это важно

Вся мирская круговерть.

Мы одиноки дважды:

В миг рождения и смерти

Эскалатор вверх,

Продает меня Москве

Я родился, чтобы петь

И, сгорая, не сгореть.

Этот город так суров,

Он не любит дураков,

А я всегда был таковым:

Верил в пламя там, где дым

Но так ли это важно

Вся мирская круговерть.

Мы одиноки дважды:

В миг рождения и смерти

Но так ли это важно

Вся пустая круговерть.

Мы одиноки дважды:

В миг рождения и смерти

Я помітив, що

Наше життя як Шапіто:

Вранці ти злітаєш угору,

Надвечір мрії розбилися.

Скільки є доріг

Без сумів та тривог,

Але я завжди йду за тією,

Між болем та тугою

Але чи так це важливо

Вся мирська круговерть.

Ми одинокі двічі:

У мить народження та смерті

Ескалатор вгору

Продає мене Москві

Я народився, щоб співати

І, згоряючи, не згоріти.

Це місто таке суворе,

Він не любить дурнів,

А я завжди був таким:

Вірив у полум'я там, де дим

Але чи так це важливо

Вся мирська круговерть.

Ми одинокі двічі:

У мить народження та смерті

Але чи так це важливо

Вся порожня круговерть.

Ми одинокі двічі:

У мить народження та смерті