Mein - Zeger Vandersteene, Levente Kende, Франц Шуберт

Bächlein, laß dein Rauschen sein!

Räder, stellt eu’r Brausen ein!

All ihr muntern Waldvögelein

Groß und klein

Endet eure Melodein!

Durch den Hain

Aus und ein

Schalle heut' ein Reim allein:

Die geliebte Müllerin ist mein!

Mein!

Frühling, sind das alle deine Blümelein?

Sonne, hast du keinen hellern Schein?

Ach, so muß ich ganz allein

Mit dem seligen Worte mein

Unverstanden in der weiten Schöpfung sein!

Маленький струмочок, нехай буде твій шум!

Колеса, припини свої душі!

Всі ви, веселі лісові птахи

Великі й маленькі

Завершіть свої мелодії!

через гай

назовні і всередину

Звучи сьогодні лише риму:

Улюблений мірошник мій!

Мій!

Весна, це все твої квіточки?

Сонечко, у тебе немає яскравішого світіння?

О, значить, я повинен бути зовсім один

З благословенним словом моє

Бути неправильно зрозумілим у широкому творінні!