Камень с души - Юля Паршута

Это не сон, не закрывай глаза.

Прав тот, кто шел не плача, не кляня.

Но веря — это не все, и больше не боясь,

Бегу туда, где звездный ярче свет.

Припев:

Где я твоя безымянная тень, я твоя безысходная лень.

Твой несчастный, безумный каприз, он утих, словно утренний бриз.

Я в твоих незабытых мечтах!

Я в твоих неоконченных снах!

Помолчи, не дыши, мне так больно, но падает камень с души.

Камень с души.

Важно, ты здесь, и если неспроста, —

Оставим все, пусть заметет следы.

До неба.

Важно, ты есть, и с чистого листа

Проснется новый мир без суеты.

Припев:

Где я твоя безымянная тень, я твоя безысходная лень.

Твой несчастный, безумный каприз, он утих, словно утренний бриз.

Я в твоих незабытых мечтах!

Я в твоих неоконченных снах!

Помолчи, не дыши, мне так больно, но падает камень с души.

Камень с души.

Ветром я ворвусь в твои сны.

Разбужу, и будет миллион причин остаться.

Небом обниму, коснусь лучами света,

Лишь бы знать — ты рядом где-то.

Припев:

Но я твоя безымянная тень, я твоя безысходная лень.

Твой несчастный, безумный каприз, он утих, словно утренний бриз.

Я в твоих незабытых мечтах!

Я в твоих неоконченных снах!

Помолчи, не дыши, мне так больно, но падает камень с души.

Камень с души.

С души!

Це не сон, не¦закривай очі.

Має рацію той, хто йшов не плачу, не кляню.

Але віря — це не все, і більш не боючись,

Біжу туди, де зоряне яскравіше світло.

Приспів:

Де я твоя безіменна тінь, я твоя безвихідна лінь.

Твій нещасний, божевільний каприз, він затих, мов ранковий бриз.

Я в твоїх незабутих мріях!

Я в твоїх незакінчених снах!

Помовчи, не дихай, мені так боляче, але падає камінь з душі.

Камінь з душі.

Важливо, ти тут, і якщо недарма, —

Облишмо все, нехай помітить сліди.

До неба.

Важливо, ти є, і чистого листа

Прокинеться новий світ без суєти.

Приспів:

Де я твоя безіменна тінь, я твоя безвихідна лінь.

Твій нещасний, божевільний каприз, він затих, мов ранковий бриз.

Я в твоїх незабутих мріях!

Я в твоїх незакінчених снах!

Помовчи, не дихай, мені так боляче, але падає камінь з душі.

Камінь з душі.

Вітром я ворвусь у твої сни.

Розбуду, і буде мільйон причин залишитися.

Небо обійму, торкнуся променями світла,

Лише би знати — ти рядом десь.

Приспів:

Але твоя безіменна тінь, я твоя безвихідна лінь.

Твій нещасний, божевільний каприз, він затих, мов ранковий бриз.

Я в твоїх незабутих мріях!

Я в твоїх незакінчених снах!

Помовчи, не дихай, мені так боляче, але падає камінь з душі.

Камінь з душі.

З душі!