Асталависта - Юля Паршута

Я погасила наше солнце сама руками

Что же с нами не так?

Мне кажется, что будет проще убить словами

И не смотреть назад

Зачем падали в эту немую пропасть?

Я не смогла понять

Я отпускаю руки, если захочешь — я дам тебе знать

Асталависта!

Моей любви нам не хватит с тобой

И больше нет смысла

Прости, прощай, мой последний герой!

Асталависта!

Моей любви нам не хватит с тобой

И больше нет смысла

Прости, прощай, мой последний герой!

Я поднимаю руки медленно в наше небо, видишь?

Но я не сдаюсь

Я заполняю пустоту океаном света, и знаешь — я не боюсь

Остаться снова один на один с собою в комнате пустой

Я не боюсь показаться раненой тобой

Асталависта!

Моей любви нам не хватит с тобой

И больше нет смысла

Прости, прощай, мой последний герой!

Асталависта!

Моей любви нам не хватит с тобой

И больше нет смысла

Прости, прощай, мой последний герой!

Асталависта!

Моей любви нам не хватит с тобой

И больше нет смысла

Прости, прощай, мой последний герой!

Я погасила наше сонце сама руками

Що ж з нами не так?

Мені здається, що буде простіше вбити словами

І не дивитися тому

Навіщо падали в цю німу прірву?

Я не змогла зрозуміти

Я відпускаю руки, якщо захочеш — я дам тобі знати

Асталавіста!

Мого кохання нам не вистачить з тобою

І більше немає сенсу

Вибач, прощавай, мій останній герой!

Асталавіста!

Мого кохання нам не вистачить з тобою

І більше немає сенсу

Вибач, прощавай, мій останній герой!

Я піднімаю руки повільно в наше небо, бачиш?

Але я не здаюся

Я заповнюю порожнечу океаном світла, і знаєш — я не боюся

Залишитися знову один на один із собою в кімнаті порожній

Я не боюся здатися пораненою тобою

Асталавіста!

Мого кохання нам не вистачить з тобою

І більше немає сенсу

Вибач, прощавай, мій останній герой!

Асталавіста!

Мого кохання нам не вистачить з тобою

І більше немає сенсу

Вибач, прощавай, мій останній герой!

Асталавіста!

Мого кохання нам не вистачить з тобою

І більше немає сенсу

Вибач, прощавай, мій останній герой!