Я забуду твои глаза - Юлия Гениуш

Мне запомнилось всё: дождь, летний зной

И твой шёпот любви для той, другой.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Я отвыкну от всех встреч и потерь

И не вспомню тебя, ты мне поверь.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Гордость, гордость моя ни при чём,

Станет, станет теперь мне ключом.

Знаю, ложь не искупишь ничем.

Я не пойму, не пойму — зачем, зачем, зачем…

Нет мне дела теперь до пылких фраз,

Нет мне дела теперь до страстных глаз.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Всё, что было, ушло — то не вернуть,

И на прошлое нам, нам не взглянуть.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Я забуду твои глаза, их забудет моя слеза.

Гордость, гордость моя ни при чём,

Станет, станет теперь мне ключом.

Знаю, ложь не искупишь ничем.

Я не пойму, не пойму — зачем, зачем, зачем…

Мені запам'яталося все: дощ, літня спека

І твій шепіт любові для тієї, іншої.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Я відвикну від усіх зустрічей і втрат

І не згадаю тебе, ти мені повір.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Гордість, гордість моя ні при чому,

Стане, стане тепер мені ключем.

Знаю, брехня не викупиш нічим.

Я не розумію, не розумію—навіщо, навіщо, навіщо...

Немає мені справи тепер до палких фраз,

Немає мені справи тепер до пристрасних очей.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Все, що було, пішло — то не повернути,

І на минуле нам, нам не поглянути.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Я забуду твої очі, їх забуде моя сльоза.

Гордість, гордість моя ні при чому,

Стане, стане тепер мені ключем.

Знаю, брехня не викупиш нічим.

Я не розумію, не розумію—навіщо, навіщо, навіщо...