Ты ждал свою звезду - Юлия Гениуш

Ты ждал свою звезду,

Так жди и дальше — что ты так спешил?

Ты знал свою судьбу,

Зачем тогда её ты торопил?

Ты знал волшебный сон,

Ты знал, что где-то ходит рядом он.

Ты ждал, что он придёт,

Из сна придёт она и позовёт.

Если не сможешь подождать,

Не улыбнётся мир тебе.

И на вопрос, чего желать,

Ты не ответишь сам себе.

Иди, иди, иди,

Пройди ты по тернистому пути.

Найди свою звезду,

Оставь покой, её найди, найди.

Оставь, оставь, оставь,

Оставь покой своих спокойных снов.

Поставь, поставь, поставь,

Поставь на карту смысл волшебных слов.

Если не сможешь подождать,

Не улыбнётся мир тебе.

И на вопрос, чего желать,

Ты не ответишь сам себе.

Ти чекав на свою зірку,

Так чекай і далі — що ти так поспішав?

Ти знав свою долю,

Навіщо тоді її ти квапив?

Ти знав чарівний сон,

Ти знав, що десь ходить поруч він.

Ти чекав, що він прийде,

Зі сну прийде вона і покличе.

Якщо не зможеш почекати,

Не посміхнеться світ тобі.

І на питання, чого бажати,

Ти не відповиш сам собі.

Іди, йди, йди,

Пройди ти по тернистому шляху.

Знайди свою зірку,

Залиш спокій, її знайди, знайди.

Облиш, облиш, облиш,

Залиш спокій своїх спокійних снів.

Постав, постав, постав,

Постав на карту сенс чарівних слів.

Якщо не зможеш почекати,

Не посміхнеться світ тобі.

І на питання, чого бажати,

Ти не відповиш сам собі.