Могилы младших сестёр - Ю-Питер

Каждую ночь, когда падает снег,

Тихо ложась на оконные рамы,

В меня проникает таинственный свет,

Всё оживает на этом экране.

Слышу, как ветер стучится в окно.

Вижу, как он в темноту меня манит.

Это молитвы приходят за мной.

Сердце звучит словно голос в тумане.

Прирпев:

Я закрываю уставшие веки.

Я забываю про тёмные реки.

Я зажигаю чудесные свечи.

Я слышу чьи-то волшебные речи.

Имя рек и имя морей,

Имя земли и имя небес,

Числа дней и числа ночей,

Всё это сказано в книге твоей.

Я открываю тяжёлую дверь,

Ветер уносит меня в колеснице.

Я отправляюсь к могилам сестёр,

Кажется, будто мне всё это снится.

Припев:

Я закрываю уставшие веки.

Я забываю про тёмные реки.

Я зажигаю чудесные свечи.

Я слышу чьи-то волшебные речи.

Я закрываю уставшие веки.

Я забываю про тёмные реки.

Я зажигаю чудесные свечи.

Я слышу чьи-то волшебные речи.

Щоночі, коли падає сніг,

Тихо лягаючи на віконні рами,

Мене проникає таємниче світло,

Все оживає на цьому екрані.

Чую, як вітер стукає у вікно.

Бачу, як він у темряву мене вабить.

Це молитви приходять за мною.

Серце звучить немов голос у тумані.

Прирпів:

Я закриваю втомлені повіки.

Я забуваю про темні річки.

Я запалюю чудові свічки.

Я чую чиїсь чарівні промови.

Ім'я рік і ім'я морів,

Ім'я землі та ім'я небес,

Числа днів і числа ночей,

Все це сказано в твоєї книги.

Я відчиняю важкі двері,

Вітер забирає мене в колісниці.

Я вирушаю до могил сестер,

Здається, що мені все це сниться.

Приспів:

Я закриваю втомлені повіки.

Я забуваю про темні річки.

Я запалюю чудові свічки.

Я чую чиїсь чарівні промови.

Я закриваю втомлені повіки.

Я забуваю про темні річки.

Я запалюю чудові свічки.

Я чую чиїсь чарівні промови.