Дети минут - Ю-Питер

Один любит рок, другой любит сок,

А третий идет по стране чудес,

А четвертый все поет о трех-четырех.

Но какой в этом прок?

Какой в этом прок?

Раньше у нас было так много комнат,

Полных людей, полных идей.

А сейчас — ничего, только рыба гниет

С головы у фашистских детей.

Дети минут никогда не поймут

Круговорота часов.

И придут на порог, и сломают дверь,

И расколят чашки весов.

Они не верят в победы добра над злом,

Как в победы зла над добром.

Они знают, что у них есть только серый день.

И они хотят жить этим днем.

Дети минут.

И один все кричит, а другой все молчит,

Ну, а третий торчит, забивая болты.

А машине, которая шла на восток, обломали рога менты.

И я хотел бы спросить почему и зачем

Ты повесил на грудь золотую медаль?

В этом зале все думают так же, как ты,

А ты смотришь вдаль, ты смотришь вдаль.

А еще я хотел бы узнать, почему

Так легко променяли вы море на таз?

Но друзья тут же хором ответили мне:

Ты не с нами, значит, ты против нас.

Но если это проблема, то она так мелка,

Если это задача, то она так легка.

Это дети минут ломают дверь,

Не заметив, что на ней нет замка.

Улицы ждут ваших слез,

Улицы ждут ваших слез.

Один любить рок, інший любить сік,

А третій іде по країні чудес,

А четвертий все співає про трьох-чотирьох.

Але який у цьому користь?

Яка в цьому користь?

Раніше у нас було так багато кімнат,

Повних людей повних ідей.

А зараз — нічого, тільки риба гниє

З голови у фашистських дітей.

Діти хвилин ніколи не зрозуміють

Кругообіг годин.

І прийдуть на поріг, і зламають двері,

І розколять чашки терезів.

Вони не вірять у перемоги добра над злом,

Як у перемоги зла над добром.

Вони знають, що вони мають тільки сірий день.

І вони хочуть жити цим днем.

Діти хвилин.

І один все кричить, а другий все мовчить,

Ну, а третій стирчить, забиваючи болти.

А машині, яка йшла на схід, обломали роги менти.

І я хотів би спитати чому і навіщо

Ти повісив на груди золоту медаль?

У цій залі всі думають так, як ти,

А ти дивишся в далечінь, ти дивишся вдалину.

А ще я хотів би дізнатися, чому

Так легко проміняли ви море на таз?

Але друзі тут хором відповіли мені:

Ти не з нами, значить, ти проти нас.

Але якщо це проблема, то вона така дрібна,

Якщо це завдання, то воно таке легке.

Це діти хвилин ламають двері,

Не помітивши, що на ній немає замку.

Вулиці чекають ваших сліз,

Вулиці чекають на ваші сльози.