Исполин - Ю-Питер

Его ветер-отец причесывал,

Умывала его мать-река,

А когда он вставал в полный рост —

Доставал головой до облака.

Только солнце в дорогу трогалось —

Утро юркало к нему в окно.

Он крутил-вертел вечный движитель,

Но однажды вдруг изменилось все.

Уронила ночь слепая черный небосвод

Покрывала сном ему на грудь.

Ему вечер-брат сказки сказывал,

Сестры-звездочки его баюкали,

Он из песен слова разучивал,

Да на буквы слова раскладывал.

И вот спит исполин могучим сном,

Ему незачем больше знать

Тот язык, на котором он молчит

О неведомых чудесах.

Уронила ночь слепая черный небосвод

Покрывала сном ему на грудь,

Наклонила щит железный полная луна,

Оставляя миру млечный путь.

Його вітер-батько зачісував,

Вмивала його мати-ріка,

А коли він вставав на повне зростання —

Діставав головою до хмари.

Тільки сонце в дорогу рушало —

Ранок юркотів до ніго у вікно.

Він крутив-крутив вічний рушій,

Але одного разу раптом змінилося все.

Впустила ніч сліпий чорний небосвід

Покривала сном йому на груди.

Йому вечір-брат казки казав,

Сестри-зірочки його баюкали,

Він з пісень слова розучував,

Так на букви слова розкладав.

І ось спить велетень могутнім сном,

Йому нема чого більше знати

Та мова, якою вона мовчить

Про невідомі чудеса.

Впустила ніч сліпий чорний небосвід

Покривала сном йому на груди,

Нахилила щит залізний повний місяць,

Залишаючи світу чумацький шлях.