Маленький принц - YARMAK

— Это чё за хрень?

— Земля, приём!

Параллельно нам, на невероятной скорости

Двигается неопознанный аппарат.

— Я такого в жизни не видел.

— Включи все камеры.

— Орион 1, мы вас слышим.

Попробуйте настроить передачу данных

С внешних камер наблюдения.

— Система перестала работать.

— Замля, приём!

К нам приходят

Какие-то сигналы в виде сообщений.

Улетай!

Хорошо там, где нас нет.

Где не оставили след от комплексов и страха.

Стаев, комплексов ракет.

Вон нож и пистолет, пойди себе, найди добычу.

Орем и бычим, агрессия тут, как обычай.

Куча первобытных привычек, нервы, инстинкты, кличи.

Мы получив обличий потеряли неприличий.

Любим меха из дичи, души в котлах горят.

В цехах мы сами душим совесть так, как душат соболят.

Нас нигде не ждут, нам везде не рады.

Мы всё сначала разбомбим, потом пройдем парадом.

Мы паразиты еще те, попробуй возрази ты.

От нас разит войной.

Спаси наших детей, Исида.

И все, что мы наворотили — все запишется,

И мы пытаемся поймать за бороду Всевышнего.

Нам на Луне дали понять, что мы там лишние.

Нам всегда мало земли и капитала.

Тот, кто не имеет чести зачастую правит балом.

Я понял, проблема в нашем эгоизме.

Мы все слишком корыстны — мирские организмы.

Не знаю, что нам дали за предназначение придав мучению,

Мы как зверье в среде влечения.

Коран и Библия всех не спасет, придет пора платить.

Как будто дьявол во плоти пришел весь мир поработить.

Нам нужны новые колонии,

Гармония нарушена, борьба за гегемонию.

Тут, где ирония, но люди покупают броник.

Тут на троне тот, у кого больше зла в патроне.

Как Галилей, не отрекусь от всех учений.

И пусть вся моя жизнь обречена лишь на мучения.

Ты хоть запри Экзюпери, во мне заноза.

Я тот Маленький, наивный Принц, что ищет свою розу.

Улетай…

— Це що за хрень?

— Земля, прийом!

Паралельно нам, на неймовірній швидкості

Рухається невідомий апарат.

—Я такого в житті не бачив.

—Включи всі камери.

—Оріон 1, ми вас чуємо.

Спробуйте налаштувати передачу даних

З зовнішніх камер спостереження.

— Система перестала працювати.

— Замлю, прийом!

До нас приходять

Якісь сигнали у виді повідомлень.

Відлітай!

Добре там де нас немає.

Де не залишили слід від комплексів і страху.

Стаїв, комплексів ракет.

Он ніж і пістолет, піди собі, знайди здобич.

Орем і бичемо, агресія тут, як звичай.

Купа первісних звичок, нерви, інстинкти, кличі.

Ми отримавши образ втратили непристойність.

Любимо хутра з дичини, душі в котлах горять.

У цехах ми самі душимо совість так, як душать соболять.

Нас ніде не чекають, нам скрізь не раді.

Ми все спочатку розбомбимо, потім пройдемо парадом.

Ми паразити ще ті, спробуй заперечи ти.

Від нас насить війною.

Врятуй наших дітей, Ісідо.

І все, що ми навернули — все запишеться,

І ми намагаємося зловити за бороду Всевишнього.

Нам на Місяці дали зрозуміти, що ми там зайві.

Нам завжди мало землі і капіталу.

Той, хто не має честі найчастіше править балом.

Я зрозумів, проблема в нашому егоїзмі.

Ми все занадто корисливі — мирські організми.

Не знаю, що нам дали за призначення додавши муки,

Ми як звірина в середовищі потягу.

Коран і Біблія всіх не врятує, прийде пора платити.

Неначе диявол у тілі прийшов увесь світ поневолити.

Нам потрібні нові колонії,

Гармонія порушена, боротьба за гегемонію.

Тут, де іронія, але люди купують броник.

Тут на троні той, у кого більше зла в патроні.

Як Галілей, не зречуся від усіх навчань.

І нехай все моє життя приречене лише на муки.

Ти хоч запри Екзюпері, у мені скалка.

Я той Маленький, наївний Принц, що шукає свою троянду.

Відлітай…