На краю - YARMAK

Я видел не мало, я видел не мало,

Я видел, я видел…

Давай!

Я видел не мало обиды и зла, и как бы судьба меня не занесла —

Я выдержу точно удары по почкам.

Не будет конца, а будет три точки.

Дорога виляет, по темрям ныряя, я теперь мало кому доверяю.

Просто сижу, че-то пишу, сам по земле ковыляю.

Я думал все просто, мир для добра создан.

Безумно верю, но не все решают звезды.

Держу удачу и какова ее цена,

Что такое слава для обычного пацана?

Не было бабок, дорогих тряпок — пара штанов, парочка тапок.

Пара людей, которые верят, пару рублей на кармане в добавок.

Куча мелочных мнений, куча песка и сомнений,

Куча клоунов в Gucci у деловых оленей.

А я в себе все ношу, спасает музло и старенький Shure.

Душу открою, сердце заноет, сяду тречок напишу.

С великим порывом, немного с надрывом, верой и надеждой в глазах,

Жизнь доведет до обрыва, помни: ни шагу назад!

Припев:

А я будто стою на краю, и назад мне дороги не видно.

Еще шаг, и я в чуждом Раю, а мне в Рай, так вот соваться стыдно!

А я будто стою на краю, и назад мне дороги не видно.

Еще шаг, и я в чуждом Раю, а мне в Рай, так вот соваться стыдно!

Не будет обидно за все те дела.

Ведь все эти треки пишу не со зла.

Послал бы подальше!

Так же, как раньше.

Дышу правдой музла.

Что видел во снах, кто дал этот знак, 2010, другая весна.

Я че-то писал, во что-то так верил, пока все искали счастья масла.

Все на стакане.

Мой город в яме, где не видно звезд.

Ходим по грани, в кране вода из материнских слез.

— Санечка, нафиг тот рэп?

Все вокруг будут смеяться!

Я покинул этот мир, куда не хочу возвращаться.

Не было шанса, нужно сражаться.

Если пошел — нельзя облажаться!

Сколько людей — столько и мнений.

Всегда за спиной будут шептаться!

Куча левых коментов, и куча умников в сети.

Сидит какой-то *издючёк и хэйтит мой первый CD.

В голове опять туман, вижу хмурые дома,

Я всегда, брат, улыбаюсь, чтобы не сойти с ума!

Делаю свое музло, и не хватаю звезд из лужи.

Хуже, брат, уже не будет, — я прошёл все стужи.

Припев:

А я будто стою на краю, и назад мне дороги не видно.

Еще шаг, и я в чуждом Раю, а мне в Рай, так вот соваться стыдно!

А я будто стою на краю, и назад мне дороги не видно.

Еще шаг, и я в чуждом Раю, а мне в Рай, так вот соваться стыдно!

А я будто стою на краю…

А я будто стою на краю, и назад мне дороги не видно.

Еще шаг, и я в чуждом Раю, а мне в Рай, так вот соваться стыдно!

А я будто стою на краю, и назад мне дороги не видно.

Еще шаг, и я в чуждом Раю, а мне в Рай, так вот соваться стыдно!

Я бачив не мало, я бачив не мало,

Я бачив, я бачив…

Давай!

Я бачив чимало образи і зла, і як би доля мене не занесла —

Я витримаю точно удари по нирках.

Не буде кінця, а буде три точки.

Дорога виляє, по темряві пірнаючи, я тепер мало кому довіряю.

Просто сиджу, щось пишу, сам по землі шкутильгаю.

Я думав все просто, світ для добра створений.

Шалено вірю, але не все вирішують зірки.

Тримаю удачу і яка її ціна,

Що таке слава для звичайного пацана?

Не було бабок, дорогих ганчірок — пара штанів, парочка тапок.

Пара людей, які вірять, пару рублів на кишені на додаток.

Купа дріб'язкових думок, купа піску і сумнівів,

Купа клоунів у Gucci у ділових оленів.

А я в собі все ношу, рятує музло і старенький Shure.

Душу відкрию, серце залиє, сяду тречок напишу.

З великим поривом, трохи з надривом, вірою і надією в очах,

Життя доведе до обриву, пам'ятай: ні кроку назад!

Приспів:

А я ніби стою на краю, і назад мені дороги не видно.

Ще крок, і я в чужому Раю, а мені в Рай, так от тикатися соромно!

А я ніби стою на краю, і назад мені дороги не видно.

Ще крок, і я в чужому Раю, а мені в Рай, так от тикатися соромно!

Не буде прикро за всі ті справи.

Адже всі ці треки пишу не зі зло.

Послав би подалі!

Так само, як раніше.

Дихаю правдою музла.

Що бачив у снах, хто дав цей знак, 2010, інша весна.

Я щось писав, у щось так вірив, поки всі шукали щастя олії.

Все на склянці.

Моє місто в Ямі, де не видно зірок.

Ходімо по грані, в крані вода з материнських сліз.

— Саночко, нафіг той реп?

Усі навколо сміятимуться!

Я залишив цей світ, куди не хочу повертатися.

Не було шансу, треба боротися.

Якщо пішов — не можна облажатися!

Скільки людей стільки й думок.

Завжди за спиною шепотітимуться!

Купа лівих коментів, і купа розумників у мережі.

Сидить якийсь *здючок і хейтіт мій перший CD.

У голові знову туман, бачу похмурі будинки,

Я завжди, брате, посміхаюся, щоб не збожеволіти!

Роблю своє музло, і не хапаю зірок з калюжі.

Гірше, брате, вже не буде,— я пройшов усі холоди.

Приспів:

А я ніби стою на краю, і назад мені дороги не видно.

Ще крок, і я в чужому Раю, а мені в Рай, так от тикатися соромно!

А я ніби стою на краю, і назад мені дороги не видно.

Ще крок, і я в чужому Раю, а мені в Рай, так от тикатися соромно!

А я ніби стою на краю…

А я ніби стою на краю, і назад мені дороги не видно.

Ще крок, і я в чужому Раю, а мені в Рай, так от тикатися соромно!

А я ніби стою на краю, і назад мені дороги не видно.

Ще крок, і я в чужому Раю, а мені в Рай, так от тикатися соромно!