Чёрное золото - YARMAK

Моя планета без любви опустела в край.

Моя ракета уплывает тихо, баю-бай.

Прощайте все звери, зомби и нелюди;

Не просите билет, я лечу один.

Это мой выбор, мой шаг, моя тактика;

Буду скитаться один по галактикам.

В иллюминатор виднеется Арктика.

Вся моя жизнь - это вера и практика.

Я не Эйнштейн, не Да Винчи, ни Тесла.

Знаю свой путь, свое место и кресло.

И если честно, душа моя плачет

От того, что рассудок утрачен.

Брошена, сожжена, равнодушием поле покошено.

Среди мрака и голода, люди мрут ради чёрного золота.

Брошена, сожжена, равнодушием поле покошено.

Среди мрака и голода, люди мрут ради чёрного золота.

Ради черного золота

Рады бить землю серпом и молотом.

Просыпаемся с Солнцем и на платформу.

Планета нас любит, планета нас кормит.

А я, лучи заберу в ключи,

В темном царстве, вы - мои копья да мечи.

А я, стихи всего мира запущу в ладони.

Ты же все услышал, но ничего не понял.

У тебя на фоне дела в Iphone,

Среди фильтров и лайков в самолюбстве тонет.

Царь сидит на троне, в свои 20 стонет.

По понятиям раскинет братьям на районе.

Вот и весь менталитет, я нейтралитет -

Телек, водка, сало, песни, велосипед.

Рубим лес, выдирая легкие из под кожи.

Песня закончится, Земля все подытожит.

Брошена, сожжена, равнодушием поле покошено.

Среди мрака и голода, люди мрут ради чёрного золота.

Брошена, сожжена, равнодушием поле покошено.

Среди мрака и голода, люди мрут ради чёрного золота.

Моя планета без кохання спорожніла в край.

Моя ракета спливає тихо, баю-бай.

Прощайте всі звірі, зомбі та нелюди;

Не просіть квиток, я лечу один.

Це мій вибір, мій крок, моя тактика;

Буду блукати один по галактикам.

В ілюмінаторі видніється Арктика.

Все моє життя – це віра та практика.

Я не Ейнштейн, не Да Вінчі, ні Тесла.

Знаю свій шлях, своє місце та крісло.

І якщо чесно, душа моя плаче

Від того, що розум втрачено.

Кинута, спалена, байдужістю поле скошене.

Серед мороку та голоду люди мруть заради чорного золота.

Кинута, спалена, байдужістю поле скошене.

Серед мороку та голоду люди мруть заради чорного золота.

Заради чорного золота

Раді бити землю серпом та молотом.

Прокидаємося із Сонцем та на платформу.

Планета нас любить, планета нас годує.

А я, промені заберу в ключі,

У темному царстві ви - мої списи та мечі.

А я вірші всього світу запущу в долоні.

Ти все почув, але нічого не зрозумів.

У тебе на тлі справи в Iphone,

Серед фільтрів та лайків у самолюбстві тоне.

Цар сидить на троні, у свої 20 стогне.

На думку розкине братам на районі.

Ось і весь менталітет, я нейтралітет.

Телевізор, горілка, сало, пісні, велосипед.

Рубаємо ліс, видираючи легені з-під шкіри.

Пісня закінчиться, Земля все підсумує.

Кинута, спалена, байдужістю поле скошене.

Серед мороку та голоду люди мруть заради чорного золота.

Кинута, спалена, байдужістю поле скошене.

Серед мороку та голоду люди мруть заради чорного золота.