Quando Escrevo - Xeg

Quando eu escrevo o complicado, torna-se simples

O difícil parece fácil, os versos ganham requintes

Pessoais, são transmitidos aos ouvintes que me dão força ou não

Para passar ao verso seguinte

Então, entro em sintonia, encontro o meu conforto

Como se a caneta e o papel fizessem parte do meu corpo

Sistema nervoso e sanguíneo em comum

Às vezes chego a pensar, que somos apenas um

Rimo na língua dum povo, dum povo que époeta

Eu rimo em português porque éuma língua completa

Então uso o meu conhecimento e todo o meu vocabulário

Com as 26 letras do nosso abecedário

Na cabeça um dicionário, dicções sobre bases

Letras fazem palavras e palavras fazem frases

Estas dão versos, dois versos éuma rima

Duas rimas éuma quadra, éo poder das palavras

Imagina a mulher que amavas e hoje amas ainda mais

O que eram problemas, hoje são questões banais

Respeito esta cultura como sórespeito os meus pais

Cantando e rimando e produzindo instrumentais

Quando eu escrevo, torna-se pequeno o universo

Olho para dentro, comigo próprio converso

Uns divulgam o banal, eu faço o inverso

Viver éo objectivo, rimar éo processo

Muito mais que entretenimento éa sua versão lúdica

Paz éo que quero transmitir a quem ouve a minha música

E a paz começa em ti, em respeitares o teu parceiro

Se queres mudar o mundo então muda-te a ti primeiro

Refrão:

Porque eu pego numa caneta e numa folha de papel

E ando atrás da verdade como a abelha atrás do mel

Digo o que quero, liberto os meus nervos

E éisso que eu sinto, éisso que eu sinto quando escrevo

Com beat ou sem beat, com ou sem apoio

Na casa, no trabalho, na escola ou no comboio

Rimas são muitas mas cada uma, édita e escrita como se fosse a última

Primeiro eu próprio e toda a minha vivência

O que eu passei, o que eu passo e toda a minha experiência

Public Enemy e Gangstar foram as minhas influências

Mas agora apenas conto com a minha consciência

Desenvolvida e escrita de tardes e insónias

Xeg no microfone, sou mestre de cerimónia

Não preciso de banda, nem orquestra sinfónica

Tou infectado por esta merda como se fosse doença crónica

E progressiva, tou cada vez pior ou cada vez melhor conforme a perspectiva

Voz activa, a teoria une-se àprática

Rimas saem…

E gasto tinta da minha esferográfica,

Escrita nos cadernos ou no bloco de matemática

Cantando, rimando de uma maneira sistemática

Quando eu escrevo, a atmosfera torna-se apática

Desmentindo da verdade mesmo quando esta édramática

Que a força não está, entre quem perde ou vence a briga

Mas em seres tu próprio, não que a sociedade te obriga

Cago próque pensam em mim

Cago e prossigo e fico bem com o mundo mesmo que o mundo não esteja bem comigo

Agora com ou sem metáforas, simples ou complicado,

Certo, cruzado ou então emparelhado

Mantém-te ligado porque eu mantenho-me fiel

Torno doce o que era amargo, torno dócil o cruel

Refrão

Коли я пишу складне, воно стає простим

Важке здається легким, вірші набувають вишуканості

Особисті, вони передаються слухачам, дають мені сили чи ні

Щоб перейти до наступного вірша

Отже, я налаштовуюся, я знаходжу свій комфорт

Ніби ручка та папір були частиною мого тіла

Спільність нервової системи і крові

Іноді мені здається, що ми одне ціле

Рима мовою народу, народу, який є поетами

Я римую португальською, тому що це повна мова

Тому я використовую свої знання і весь свій словниковий запас

З 26 літерами нашого алфавіту

У голові словник, слова про основи

Букви утворюють слова, а слова — речення

Це дають вірші, два вірші — це рима

Дві рими — це катрен, це сила слова

Уявіть жінку, яку ви кохали, а сьогодні любите ще більше

Те, що були проблеми, сьогодні банальні питання

Я поважаю цю культуру, як поважаю лише своїх батьків

Спів, римування та створення інструментів

Коли я пишу, Всесвіт стає маленьким

Заглядаю всередину, розмовляю сама з собою

Хтось піарить банальне, я навпаки

Життя - це мета, римування - це процес

Набагато більше, ніж розвага, це грайлива версія

Мир – це те, що я хочу передати тим, хто слухає мою музику

А мир починається з вас, з поваги до партнера

Якщо ви хочете змінити світ, змініть спочатку себе

Приспів:

Тому що я беру ручку і аркуш паперу

А я за правдою, як бджола за медом

Я говорю, що хочу, відпускаю нерви

І це я відчуваю, це я відчуваю, коли пишу

З тактом чи без, з опорою чи без

Вдома, на роботі, у школі чи в поїзді

Віршів багато, але кожен відредагований і написаний, як останній

Перш за все я і весь мій досвід

Через що я пройшов, через що я проходжу і весь мій досвід

На мене вплинули Public Enemy і Gangstar

Але зараз я покладаюся тільки на свою совість

Розроблено та написано для післяобіднього дня та безсоння

Xeg на мікрофоні, я ведучий

Мені не потрібна група чи симфонічний оркестр

Я заразився цим лайном, як хронічною хворобою

Це прогресивно, мені стає гірше чи краще залежно від точки зору

Активний голос, теорія долучається до практики

Виходять рими...

І я витрачаю чорнило з моєї кулькової ручки,

Письмо в зошитах або на математичному блоці

Розспівування, систематизоване римування

Коли я пишу, атмосфера стає апатичною

Заперечення правди, навіть коли вона драматична

Ця сила не між тими, хто програв чи виграв боротьбу

Але бути собою, а не суспільство зобов'язує вас

Я здаюся, тому що вони думають про мене

Я лайну і продовжую, і мені добре зі світом, навіть якщо світ не добре зі мною

Тепер з метафорами чи без них, простими чи складними,

Правий, схрещений або парний

Залишайтеся на зв'язку, тому що я залишаюся вірним

Я роблю гірке солодким, я роблю жорстоке слухняним

Приспів