Alfred Hitter - Wolfgang Ambros

Alfred Hitter glich ihm sehr

Das Bärtchen und die Haare

Er trug es so wie er

Er hatte blaue Augen

Und ging mit festem Schritt

Und führte einen Wolfshund

An kurzer Leine mit

Er wollte gerne Reden schwingen

Und von großen Zielen singen

Doch kaum wollte er solches sagen

Da sprang aus irgend einem Grund

Ihm eine kleine, graue Kröte

Aus dem off’nen Mund

Und das war bitter

Für Alfred Hitter

Alfred Hitter glich ihm sehr

Recht, Gesetz und Heldentum

Das liebte er wie er

Er ging daheim auch gerne

Nervös hin und her

Und sah dabei dämonisch aus

Genauso wie er

Er wollte gerne Völker leiten

Als Führer eine Front abschreiten

Doch diese kleine, graue Kröte

Die seinen Stolz verminderte

Sprang ihm noch immer aus dem Mund

Was ihn sehr behinderte

Darunter litt er

Der Alfred Hitter

Alfred Hitter glich ihm sehr

Ja selbst wenn er atmete

Dann tat er es wie er

Er liebte alles Deutsche

Doch nur ohne Akzent

Und hatte auch zum Malen

Zweifellos Talent

Er liebte Pauken und Trompeten

Doch er hasste kleine, graue Kröten

Doch dieser Hass, der ist verständlich

Denn schließlich sprang ihm ohne Grund

Immer wenn er sprechen wollte

Eine Kröte aus dem Mund

Doch das bestritt er

Der Alfred Hitter

Альфред Гіттер був дуже схожий на нього

Борода і волосся

Він носив це, як він

У нього були блакитні очі

І йшов твердим кроком

І повів вовкодав

На короткому повідку с

Він хотів виступати з промовами

І співати про великі цілі

Але навряд чи він хотів таке говорити

Та стрибнув чомусь

Його сіра жаба

З відкритого рота

І це було гірко

Для Альфреда Гіттера

Альфред Гіттер був дуже схожий на нього

Справедливість, закон і героїзм

Він любив це, як він

Він також любив ходити додому

Нервує туди-сюди

І виглядав демонічним, роблячи це

Так само, як він

Він хотів керувати народами

Пройдіть по фронту як лідер

Але ця маленька сіра жаба

Що зменшило його гордість

Все ще вискакує з рота

Що його дуже турбувало

Він страждав від цього

Альфред Гіттер

Альфред Гіттер був дуже схожий на нього

Так, навіть якщо він дихав

Тоді він зробив це, як він

Він любив усе німецьке

Але тільки без акценту

А ще довелося фарбувати

Безсумнівний талант

Він любив барабани і труби

Але він ненавидів маленьких сірих жаб

Але ця ненависть зрозуміла

Адже він стрибнув без причини

Завжди, коли він хотів говорити

Жаба з рота

Але він це заперечував

Альфред Гіттер