Leodum On Lande - Wodensthrone

Each of us must face the question, are we man or are we beast?*

But no pagan son e’er found his answer, staring blindly to the East

So I raise my fists, to an ashen sky, and call to gods that do not hear

My hollow words, impotent and vain, are scattered on the howling winds

But let this never be forgotten, this earth has tasted the blood of my clan

Not of flesh, Not of dirt, but of Spirit we are one

My answer beats with the heart of the mountain, and crashes with the thunder in

the sky

And the wind that whispers in my ear, will stay with me 'til the day I die

Кожен із нас мусить зіткнутися з питанням, ми людина чи звір?*

Але жоден язичницький син не знайшов відповіді, сліпо дивлячись на Схід

Тому я піднімаю кулаки до попелястого неба й закликаю богів, які не чують

Мої пусті слова, безсилі й марні, розлітаються на виття вітрів

Але нехай це ніколи не буде забути, ця земля скуштувала кров мого клану

Не від плоті, не від бруду, а від Духа, ми єдині

Моя відповідь б’ється серцем гори й розбивається з громом

небо

І вітер, що шепоче мені на вухо, залишиться зі мною до дня, коли я помру