Кошка, чашка, муха и лапоть - Вячеслав Бутусов, Deadушки

Уронила кошка на пол чашку,

Белую, фарфор...

Уронила и разбила,

Кошку выгнали во двор.

Положили чашку на бок,

Чашка бредит, кошка спит...

Потому что у фарфора

Битый бок во сне болит.

Кошка спит и кошка видит,

Как из чашки пьют компот.

Только вот, из чашки льется,

Все за ворот, а не в рот.

И сказала кошка чашке:

-Ты прости меня, душа,

Я свершила столь не верный

И не осторожный шаг...

Обрекающий на вечность

И бессмертие, Господь,

Пожалей мою беспечность

И страдающую плоть.

Забери меня обратно,

Отпусти меня домой.

Не позволь мне больше плакать

И смеяться над собой...

Залетела муха в лапоть,

Залетела и молчит.

Видно, ей тепло и сладко,

Вот она и не жужжит.

Лапоть выдохнул зевоту

Вместе с мухою во сне,

Муха вылетела в воздух

И проснулась на стене.

"-Где же я сегодня ночью

Потчевала босяком?

Может я попала в лапоть

И уснула прямо в нем..."

Лапоть думает про муху

И вздыхает на полу,

Видит, как она по стенке ходит

И по потолку...

"-Обрекающий на вечность

И бессмертие, Господь,

Пожалей мою беспечность

И страдающую плоть...

Положи меня на полку,

Ближе к небу-потолку,

Буду плакать и смеяться,

Глядя на свою судьбу..."

Впустила кішка на підлогу чашку,

Білу, фарфор...

Впустила і розбила,

Кішку вигнали надвір.

Поклали чашку на бік,

Чашка марить, кішка спить...

Тому що у порцеляни

Битий бік уві сні болить.

Кішка спить і кішка бачить,

Як із чашки п'ють компот.

Тільки ось, з чашки ллється,

Все за комір, а не в рот.

І сказала кішка чашці:

-Ти пробач мені, душа,

Я зробила настільки не вірний

І не обережний крок.

Хто прирікає на вічність

І безсмертя, Господи,

Пошкодуй мою безтурботність

І страждаючу плоть.

Забери мене назад

Відпусти мене додому.

Не дозволь мені більше плакати

І сміятися з себе...

Залетіла муха в ногу,

Залетіла й мовчить.

Мабуть, їй тепло та солодко,

Ось вона й не дзижчить.

Лапоть видихнув позіхання

Разом з мухою уві сні,

Муха вилетіла у повітря

І прокинулася на стіні.

- Де ж я сьогодні вночі

Почастувала босяком?

Може я потрапила до лапоті

І заснула прямо в ньому..."

Лапоть думає про муху

І зітхає на підлозі,

Бачить, як вона по стіні ходить

І по стелі...

"-Нехтує на вічність

І безсмертя, Господи,

Пошкодуй мою безтурботність

І тіло, що страждає...

Поклади мене на полицю,

Ближче до неба-стелі,

Буду плакати і сміятися,

Дивлячись на свою долю..."