Тк-20 - Виталий Леонов

Винты самолёта ещё не умолкли,

В иллюминатор смотрю я на взлётку,

Где северный ветер клубит пылью снежной

На Северном флоте — российской надежде.

И в радостном ритме вновь сердце забьётся,

И братских объятий душа не дождётся,

Все спутались мысли во время полёта

В преддверие встречи с героями флота.

Припев:

Суровое море, полярные звёзды,

На скалах холодных птиц северных гнёзда.

И в ледяных водах на боевой вахте,

В глубинах спокойных родной ТК-20.

Виват офицерам, мичманам и матросам,

Родным вашим жёнам, ведь ждать так непросто,

Молиться, лелея надежду, чтоб только

Их муж возвратился живым с автономки.

Я счастлив для вас эту песню исполнить,

Чтоб дружбой своей ваши души наполнить,

И как бы судьба нас жестоко не била,

С такими, как вы, мы всегда будем силой.

Припев:

Суровое море, полярные звёзды,

На скалах холодных птиц северных гнёзда.

И в ледяных водах на боевой вахте,

В глубинах спокойных родной ТК-20.

Гвинти літака ще не замовкли,

В ілюмінатор дивлюся я на злітку,

Де північний вітер клубить сніговим пилом

На Північному флоті російській надії.

І в радісному ритмі знову серце заб'ється,

І братських обіймів душа не дочекається,

Усі сплуталися думки під час польоту

Напередодні зустрічі з героями флоту.

Приспів:

Суворе море, полярні зірки,

На скелях холодних птахів північних гнізда.

І в крижаних водах на бойовій вахті,

У глибинах спокійних рідний ТК-20.

Віват офіцерам, мічманам і матросам,

Рідним вашим дружинам, адже чекати так непросто,

Молитися, плекаючи надію, щоб тільки

Їхній чоловік повернувся живим з автономки.

Я щасливий для вас цю пісню виконати,

Щоб дружбою своєї наповнити ваші душі,

І як би доля нас жорстоко не била,

З такими, як ви, ми завжди будемо силою.

Приспів:

Суворе море, полярні зірки,

На скелях холодних птахів північних гнізда.

І в крижаних водах на бойовій вахті,

У глибинах спокійних рідний ТК-20.