Urdarmåne - Vintersorg

Över fjällryggen syns en halvmåne vågrätt

Den lyser inöver skogsfolkens palissader

Förskräckelsens tid nu belägrar denna ätt

Som irrar mellan folktrons pelarrader

Månens fasaväckande skimmer strös

Där vintern länge låg och frös

Nu, upplyst av uråldrig skräckfantom

Ett tankeväsen, ett idiom

Urdarmåne varslar om farsot

Elände, jämmer och nöd

Mot dess trollkraft finns ingen bot

Allena erbarmlighet i överflöd

Dess betydelse är av historia instiftad

Till ett världstungt och drabbande ok

Idyllen blir nu raskt förgiftad

Och sjunger till hjärtats svartkonstbok

Likt en klotblixt slungas känslor mellan klippväggars borg

Och härdas av spekulationens brio

Där glädjerus omformats till enväldig sorg

Och förtvivlans makt är legio

Над хребтом горизонтально видно півмісяць

Сяє над частоколом лісових людей

Час терору тепер облягає цей клан

Хто блукає між стовпами фольклору

Посипається жахливе мерехтіння місяця

Де зима лежала і довго замерзла

Тепер, осяяний стародавнім привидом жаху

Буття думки, ідіома

Урдармоне попереджає про чуму

Біда, лемент і страждання

Немає ліків від його магії

Одного милосердя в достатку

Його значення встановлено історією

На всесвітнє важке і вражаюче ярмо

Ідилія тепер швидко отруюється

І співає серцю чорну книгу мистецтва

Як куля блискавки, емоції розкидані між стінами замку

І загартований брио спекуляцій

Де сп’яніння радості перетворюється на самодержавну скорботу

А сила відчаю — легіон