Till Fjälls - Vintersorg

Trädgränsens lövsal i brandgul skiftning flammar

Hösten uppvaknar att gälda livets lån

Branternas sagosyn min törstiga själ nu ammar

Neröver ormlikt ringlar sig ån

Tungt jag uppför sträva blint

I senskymningsblåsten

Vid bergväggar mäktiga som en väldig katedral

Nordstormens andedräkt återföder frosten

Der klipporna bildar den mörka tempelsal

Till Fjälls, till fjälls där storm mig famnar

Till Fjälls, till fjälls vakad av ramnar

Mot himlabrynet avtecknas fjällets brödrahöjder

Snösmyckade toppar likt tinnar och torn

De ståtar upp mot skyn när drängsol lyser nöjder

I den stiglösa utmark ljuder fulländningens horn

Till Fjälls, till fjälls där storm mig famnar

Till Fjälls, till fjälls vakad av ramnar

Облямівка листя лінії дерев у вогненно-жовтому полум’ї зсуву

Осінь прокидається, щоб подати заяву на позику життя

Погляд із казки Брантерна, моя спрагла душа тепер годує грудьми

Вниз по змієподібній річці тече річка

Важкі я прагну сліпо

У пізніх сутінках вітер

Біля скельних стін могутні, як величезний собор

Подих Нордштормена відроджує мороз

Там, де скелі утворюють темний зал храму

До Fjälls, до Fjälls, де буря обіймає мене

До Fjälls, до Fjälls охороняються рамами

Ближче до краю неба позначені гірські висоти гори

Прикрашені снігом вершини, як-от башти та вежі

Вони встають до неба, коли задоволено світить багатолюдне сонце

У безступінчастому оголенні звучить ріг досконалості

До Fjälls, до Fjälls, де буря обіймає мене

До Fjälls, до Fjälls охороняються рамами