Dopt I En Jokelsjo - Vintersorg

Isvind, frostvind i armodsbunden skrud

En ljudfylld fristad av vinterrikets sändebud

Han som föddes under polstjärnan, i sträng köld

Under stormslitna skarvidders gnistrande sköld

Elementen symboliska avbild

En dödskallevit snögestalt

Med norrskenblick som flammar vild

Och blixtrar i samklang med allt

Vishjärtad och med skuldror som alpkedjor vida

Det äventyrsgivande landskapets medelpunkt

Med istidsdraken fader jökul vid sin sida

Som ligger stilla och andas tungt

Döpt i en jökelsjo

Invigd i utopin

Med glaciärvärldens deltaö

Välvd i periferin

En vintrig kröningsrit

Med vinden som poet

Fjättrar denna eremit

I sin universalitet

Stjärnkartan ristas över hans rygg

Av drakens frostklor, som stillsam och skygg

Förtäljer om dess ursprung i ett sällsamt kvad

En ohörd visdom, ett oskrivet titelblad

Dopfunten, en vak i glaciärskorpans yta

Och stormen tjänar som energisk psalm

Knäböjd pa frusen bädd ses han flyta

På solmejslade block, på vattenkristallers malm

Där iskolosser byggs pa varje sekund och minut

Och det arktiska kungadömets monark ligger stolt

Hans karga rike verkar segra till slut

Över den likbleka solens trevande revolt

Крижаний вітер, морозний вітер у злиденному гвинті

Шумне святилище посланця зимового царства

Той, хто народився під полярною зіркою, у люті морози

Під розірваними бурею осколками іскриться щит

Елементи символічного зображення

Череп білосніжна фігура

З північним сяйвом виглядають дикі

І спалахує в гармонії з усім

Мудрого серця і з широкими плечима, як альпійські ланцюги

Центр пригодницького пейзажу

Поруч із батьком дракона льодовикового періоду Йокулом

Лежачи нерухомо і важко дихаючи

Хрещений у льодовиковому озері

Урочисто відкрито в утопії

З льодовиком світу дельта острова

Арочний по периферії

Зимовий обряд коронації

З вітром як поет

Сковує цього пустельника

У своїй універсальності

Зоряна карта вирізана на його спині

З кігтів морозу дракона, тихих і сором’язливих

Про його походження розповідає дивний вірш

Нечувана мудрість, ненаписана титульна сторінка

Купіль, слід на поверхні льодовикової кори

А гроза служить енергійним гімном

Стоячи на колінах на замерзлому ліжку, видно, що він плаває

На вибитих сонцем брилах, на руді кристалів води

Де щосекунди й хвилини будуються крижані колоси

І монарх Арктичного королівства пишається

Його безплідне королівство, здається, врешті переможе

Над невпевненим бунтом блідого блідого сонця