Der Schrei der Leere - Vinterriket

Spektrale Illusionen diffuser Mystik verzaubern die Nacht und begleiten

Das fallende Laub- Leise und sanft in des Mondes fahlem Schein

Wilde Flammen schreien nächtliche Hymnen an die kalte Dunkelheit…

Sie ist stumm und mächtig.

Das helle Leuchten zog sich längst aus den

Sagenumwobenen Tälern zurück.

Horcht der Ruhe des Kosmos!

Bald

Bricht die weiße, schonungslose Unendlichkeit ein letztes Mal herein-

Sterne verlöschen und der zutiefst gefrorene Schleier rüttelt an der

Festung der Zeit.

Als das Feuer just verstummt schleichen Winde

Fremden Dunkels durch das Angesicht der verdorrten Tränen.

Endlose

Spuren des Verlorenen führen in die Tiefe der Ewigkeit.

Relikte

Verwelkter Träume erblassen und in der Schwärze schlafen die stillen

Bäume.

Die Wogen der bodenlosen Erinnerung neigen sich dem Tode

Hin.

Horizonte zerreißen und das Antlitz des Feuers erbebt- Die Ruhe

Erzittert, die Nacht streckt ihre Flügel empor!

Спектральні ілюзії розсіяної містики зачаровують і супроводжують ніч

Опадає листя - Тихо і ніжне в блідому сяйві місяця

Дике полум'я кричить нічні гімни холодній темряві...

Вона німа і могутня.

Яскраве світіння давно відійшло від

Легендарні долини назад.

Прислухайтеся до спокою космосу!

Незабаром

Біла, невблаганна нескінченність востаннє розривається...

Зірки гаснуть, і глибоко замерзла пелена хитається

фортеця часу.

Як тільки вогонь згасає, туди підповзають вітри

Незнайома темрява крізь обличчя висохлих сліз.

нескінченний

Сліди втраченого ведуть у глибину вічності.

реліквії

Зів'ялі сни бліднуть і в темряві сплять мовчазні

дерева.

Вмирають хвилі бездонної пам'яті

Там.

Обрії розриваються і обличчя вогню тремтить - спокій

Тремти, ніч розправляє крила!