Женщина-праздник - Виктория Ланевская

Бархатный сезон, осени привет —

Мостик от жары к холодам.

И раскрытый зонт не спасёт от бед,

Я любовь ветрам не отдам!

И раскрытый зонт не спасёт от бед,

Я любовь ветрам не отдам!

Я женщина-праздник, ты так говоришь.

Я женщина-праздник, со мной ты паришь

Над серостью будней у райских ворот,

И все безрассудней наш длинный полёт.

Покидать пора берег золотой

Или это был только сон?

Наши вечера, танцы под луной

И ночей волшебных огонь.

Наши вечера, танцы под луной

И ночей волшебных огонь.

Я женщина-праздник, ты так говоришь.

Я женщина-праздник, со мной ты паришь

Над серостью будней у райских ворот,

И все безрассудней наш длинный полёт.

Я женщина-праздник, ты так говоришь.

Я женщина-праздник, со мной ты паришь

Над серостью будней у райских ворот,

И все безрассудней наш длинный полёт.

Бархатный сезон, осени привет —

Мостик от жары к холодам.

И раскрытый зонт не спасёт от бед,

Я любовь ветрам не отдам!

И раскрытый зонт не спасёт от бед,

Я любовь ветрам не отдам!

Я женщина-праздник, ты так говоришь.

Я женщина-праздник, со мной ты паришь

Над серостью будней у райских ворот,

И все безрассудней наш длинный полёт.

Я женщина-праздник, ты так говоришь.

Я женщина-праздник, со мной ты паришь

Над серостью будней у райских ворот,

И все безрассудней наш длинный полёт.

Над серостью будней у райских ворот,

И все безрассудней наш длинный полёт.

Оксамитовий сезон, осені привіт —

Місток від спеки до холодів.

І розкритий парасольку не врятує від бід,

Я любов вітрам не віддам!

І розкритий парасольку не врятує від бід,

Я любов вітрам не віддам!

Я жінка-свято, ти так говориш.

Я жінка-свято, зі мною ти париш

Над сірістю буднів біля райської брами,

І все безрозсудніше наш довгий політ.

Покидати час берег золотий

Чи це був лише сон?

Наші вечори, танці під місяцем

І ночів чарівних вогонь.

Наші вечори, танці під місяцем

І ночів чарівних вогонь.

Я жінка-свято, ти так говориш.

Я жінка-свято, зі мною ти париш

Над сірістю буднів біля райської брами,

І все безрозсудніше наш довгий політ.

Я жінка-свято, ти так говориш.

Я жінка-свято, зі мною ти париш

Над сірістю буднів біля райської брами,

І все безрозсудніше наш довгий політ.

Оксамитовий сезон, осені привіт —

Місток від спеки до холодів.

І розкритий парасольку не врятує від бід,

Я любов вітрам не віддам!

І розкритий парасольку не врятує від бід,

Я любов вітрам не віддам!

Я жінка-свято, ти так говориш.

Я жінка-свято, зі мною ти париш

Над сірістю буднів біля райської брами,

І все безрозсудніше наш довгий політ.

Я жінка-свято, ти так говориш.

Я жінка-свято, зі мною ти париш

Над сірістю буднів біля райської брами,

І все безрозсудніше наш довгий політ.

Над сірістю буднів біля райської брами,

І все безрозсудніше наш довгий політ.