Любовница - Виктория Ланевская

Звонок раздастся и душа сорвется

К тебе навстречу милый мой

В груди опять надежда соберется

Что ты сегодня не уйдешь домой

Надежда что шальной любовью маясь

Останешься со мною до утра,

Но как обычно спешно одеваясь

Ты скажешь прозаично Мне пора

Не уходи еще чуть-чуть любимый

Ну хоть немножечко минуточку побудь

Любовницы удел такой унылый

Годами в страсти и тоске тонуть

Опять в постель холодную ложиться

И снова ночи и часы считать

С часами вместе будет сердце биться

О том кого я так устала ждать

А я останусь слезы утирая

На уходящего тебя в окно смотрю

Твои объятья с болью вспоминая

И как они разбили жизнь мою

Опять в постель холодную ложиться

И снова ночи и часы считать

С часами вместе будет сердце биться

О том кого я так устала ждать

Опять в постель холодную ложиться

И снова ночи и часы считать

С часами вместе будет сердце биться

О том кого я так устала ждать

Виктория Ланевская — Любовница.

Ноябрь, 2015.

Дзвінок пролунає і душа зірветься

До тебе назустріч милий мій

У грудях знову надія збереться

Що ти сьогодні не підеш додому

Надія що шаленою любов'ю

Залишешся зі мною до ранку,

Але як зазвичай спішно одягаючись

Ти скажеш прозаїчно Мені час

Не йди ще трохи коханий

Ну хоч трішечку хвилиночку спонукай

Коханки доля така сумна

Роками в пристрасті та сумі тонути

Знову в постіль холодну лягати

І знов ночі та години рахувати

З годинами разом серце битиметься

Про того кого я так втомилася чекати

А я стану сльози втираючи

На що йде тебе у вікно дивлюся

Твої обійми з болею згадуючи

І як вони розбили життя моє

Знову в постіль холодну лягати

І знов ночі та години рахувати

З годинами разом серце битиметься

Про того кого я так втомилася чекати

Знову в постіль холодну лягати

І знов ночі та години рахувати

З годинами разом серце битиметься

Про того кого я так втомилася чекати

Вікторія Ланевська — Коханка.

Листопад, 2015.