Не молчи - Виктория Ланевская

Стрелки замерли в домах, люди видят сны свои —

И улыбки на губах, сны, наверно, о любви.

Только ветер по щекам, он мою волнует кровь.

Отвечаешь тишиной мне на любовь.

Припев:

Ночью, в городе, я на холоде

Погибаю от любви!

Мысли, поводы, греют скованно;

Только ты не молчи, не молчи.

Мне бы мысли отпустить и стереть тебя навек,

Но как буду дальше жить, мой любимый человек?

Ведь я больше не твоя, дома ждёт тебя семья.

Понимаю, но молю — согрей меня.

Припев:

Ночью, в городе, я на холоде

Погибаю от любви!

Мысли, поводы, греют скованно;

Только ты не молчи, не молчи.

Ночью в городе я на холоде

Ночью, в городе, я на холоде

Погибаю от любви!

Мысли, поводы, греют скованно;

Только ты не молчи, не молчи.

Не молчи.

Не молчи.

Не молчи.

Стрілки завмерли в будинках, люди бачать сни свої —

І посмішки на губах, сни, напевно, про кохання.

Тільки вітер по щеках, він мою хвилює кров.

Відповідаєш тишею мені на любов.

Приспів:

Вночі, в місті, я на холоді

Гину від любові!

Думки, приводи, гріють скуто;

Тільки ти не мовчи, не мовчи.

Мені би думки відпустити і стерти тебе навіки,

Але як далі житиму, моя кохана людина?

Адже я більше не твоя, вдома чекає тебе сім'я.

Розумію, але молю - зігрій мене.

Приспів:

Вночі, в місті, я на холоді

Гину від любові!

Думки, приводи, гріють скуто;

Тільки ти не мовчи, не мовчи.

Вночі в місті я на холоді

Вночі, в місті, я на холоді

Гину від любові!

Думки, приводи, гріють скуто;

Тільки ти не мовчи, не мовчи.

Не мовчи.

Не мовчи.

Не мовчи.