Не плачь... - Виктор Королёв

Что ж ты плачешь, перестань, все позади,

Вытри слезы и, прошу, ты в дом пусти.

Мой запутался клубок, мысли пересох исток, я просить пришел: верни любви глоток!

Мой запутался клубок, мысли пересох исток, я просить пришел: верни любви глоток!

Припев:

Нет не надо, помолчи, дай я скажу,

И в глаза твои как прежде погляжу.

Задыхаюсь без тебя, ты и стих, и песнь моя, ты желанная в судьбе моей звезда.

Задыхаюсь без тебя ты и стих, и песнь моя, ты желанная в судьбе моей звезда.

Ты по-прежнему красива и мила.

Даже больше ты, чем нужно, ждать смогла.

Пусть беда стучит в окно, нам теперь уж все равно, нам теперь уж все равно,

все равно.

Пусть беда стучит в окно, нам теперь уж все равно, нам теперь уж все равно,

все равно.

Що ж ти плачеш, перестань, все позаду,

Витри сльози і, прошу, ти в будинок пусти.

Мій заплутався клубок, думки пересох витік, я просити прийшов: поверни любові ковток!

Мій заплутався клубок, думки пересох витік, я просити прийшов: поверни любові ковток!

Приспів:

Ні не треба, помовчи, дай я скажу,

І в очі твої як раніше дивлюся.

Задихаюсь без тебе, ти і вірш, і пісня моя, ти бажана в долі моєї зірка.

Задихаюсь без тебе ти і вірш, і пісня моя, ти бажана в долі моєї зірка.

Ти як і раніше красива і мила.

Навіть більше ти, ніж треба, змогла чекати.

Нехай біда стукає у вікно, нам тепер уже все одно, нам тепер вже все одно,

все одно.

Нехай біда стукає у вікно, нам тепер уже все одно, нам тепер вже все одно,

все одно.